Україна

Почесними громадянами Кам’янця-Подільського стало подружжя, яке виховало майбутнього святого

24 Грудня 2024, 11:26 6079 Олександр Бучковський

23 грудня 2024 року депутати Кам’янець-Подільської міської ради на своїй сесії оголосили почесним громадянином міста (посмертно) подружжя Олександра Шульмінського та Олімпіади Пащенко.

Олександр Павлович був міським головою за часів УНР, одним з ініціаторів відкриття Кам’янець-Подільського національного університету, учасником Подільської «Просвіти» і представником польської громади у місцевому самоврядуванні. Він змалку виховувався у добропорядній католицькій родині, де цінувалися віра, національні традиції, толерантність до людей різних віросповідань. Здобувши освіту юриста в паризькому університеті Сорбонни (хоча за фахом він не працював, а все життя викладав іноземні  мови), Олександр Шульмінський одружився з представницею старовинного українського шляхетського роду Оленою Виговською. В них народилося двоє синів — Станіслав (1894) і Мечислав (1901).

Старший, Станіслав, під впливом настоятеля Тринітарського костелу о.Владислава Дворжецького вирішив присвятити життя Богові та вступив до Житомирської духовної семінарії. Після приходу більшовиків продовжив навчання у польському Тарнові, а 1923 року в Бучачі його висвятив на священника єпископ Кам’янець-Подільської дієцезії Пьотр Маньковський, який перебував у Бучачі на вигнанні після захоплення Поділля комуністами. Згодом о.Станіслав вступив до Товариства католицького апостольства (паллотинів) та присвятив своє життя справі єдності християн і навернення Росії.

Радянська влада заарештувала о.Станіслава Шульмінського в жовтні 1939 року на території Білорусі, коли він вирушав до парафії Пресвятої Трійці, що в селі Окопах (на кордоні Тернопільської та Хмельницької областей), куди був призначений настоятелем. Помер 27 листопада 1941 року в концтаборі Ухти (Республіка Комі), куди потрапив за звинуваченням «агент Ватикану». Нині на римському етапі триває процес його беатифікації як мученика Католицької Церкви, який у майбутньому може стати одним із покровителів справи християнської єдності та примирення між народами.

 

 

Читайте також:
Станіслав Шульмінський: мученик родом з України, який може стати найкращим екуменічним покровителем

 

Рідний брат о.Шульмінського, Мечислав пішов слідами батька і обрав педагогічну стежку, став членом Волинського товариства науки, був засновником природничого музею в Дубно. Коли Німеччина та СРСР спільно напали на Польщу, він виступив на захист своєї Вітчизни, потрапив у полон і був розстріляний як ворог соціалістичної революції.

Щодо їхнього батька, Олександра Павловича, то він залишив помітний слід у житті Кам’янця-Подільського. Після переїзду 1905 року з сім’єю з Одеси на Поділля він брав активну участь у національно-культурному і релігійному житті польської громади. У той час Шульмінський-старший став учасником місцевого осередку товариства поширення освіти серед поляків «Світло», сприяв відкриттю таємних польських шкіл, а 1907 року став одним з організаторів місцевого римо-католицького благодійного товариства, що діяло при катедрі свв.Апостолів  Петра і Павла.

Будинок Шульмінських у Старому місті перетворюється на один із відомих культурних і релігійних центрів, де збирається католицька (і не тільки) інтелігенція міста. Кам’янчани навіть не уявляли свого міста без члена управи Олександра Павловича; тому на цій посаді він залишався за всіх революційних змін і влад, аж до окупації міста більшовиками у 1920 році. Сучасники пишуть: «Він не любив сидіти в кабінеті між папірцями і уважав, що всюди, при різних роботах, він мусить бути особисто і брати безпосередньо участь. <…> З чорною бородою, в довгім чорнім пальті, часто увесь захляпаний болотом, він не раз і в дощ кудись поспішав під парасолею із заклопотаним виглядом».

 

 

Будинок Шульмінських (вулю Зарванська, 8). Олег Будзей, Подолянин

 

Під час Першої світової війни Олександра Шульмінського обрали міським головою. Працюючи на цій посаді, Олександр Павлович  намагався зменшити для жителів міста наслідки економічної кризи та війни; зокрема, турбувався про зниження цін на хліб завдяки відкриттю муніципальної пекарні. Він також був одним з ініціаторів відкриття у Кам’янці державного Українського Університету і пропонував звернутися з цим проханням до Української Центральної Ради. На засіданні міської думи з цим питанням звернувся до присутніх: «Треба будівничих нового життя й культури, свідомих та вчених, щоб Кам’янець став осередком Поділля не тільки адміністративним, але й культурним. Кам’янець зараз стоїть на найближчому путі до західних держав, на рівній дорозі до південних країв. Це все вимагає, щоб він став значним пунктом не тілько Поділля, але й України. Для торговельного пункту нема багато потрібних засобів; треба зробить його значним осередком культури. Кам’янець-Подільський — найкраще місто для зародження вищої школи: Державного Університету».

Після приходу більшовицької влади до Кам’янця-Подільського, в листопаді 1920 року, О.П.Шульмінський виїхав до польського Каліша. Згодом отримав направлення до Дубна, що на Волині, де викладав французьку мову в польській гімназії. Помер 21 березня 1944 року в с.Олександрівці коло Дубна, де й був похований на сільському кладовищі. За кордоном та в Україні висуваються пропозиції ексгумації його тіла та перепоховання у рідному Кам’янці, розвитку якого він присвятив усе своє життя.

Після смерті першої дружини від тифу 59‑річний Олександр Шульмінський у 1919 році вдруге одружився з Олімпіадою Пащенко (1879-1972), яка була активною  учасницею українського руху, членкинею подільської «Просвіти», Української Центральної Ради, гласною міської думи, головою (заступницею голови) Кам’янецького повітового земства. Сім’ю Шульмінських вона знала здавна, адже з 1907 року давала приватні науки з російської мови Станіславові, тому брала фактичну роль у його вихованні.

 

 

Під час Першої світової війни О.М.Пащенко мобілізувалась як сестра милосердя та опікувалась організацією бараку для хворих на холеру, надвала першу допомогу пораненим у Городку. За проявлені старання й відданість справі була нагороджена  золотою медаллю. Після захоплення  Кам’янця більшовиками Олімпіада поїхала до чоловіка в Дубно, де жила до його смерті у 1944 році. Від цього шлюбу народився єдиний син Юрій, який став відомим архітектором в Аргентині, творцем греко-католицького собору Покрови Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі.

Олімпіада Михайлівна протягом решти років життя продовжувала займатися перекладом і популяризацією праць Т.Г.Шевченка, а також написанням власних творів. Після багатьох поневірянь померла 1972 року у Львові. В некролозі її син написав: «Усе своє життя, як учителька та письменниця, Олімпіада Пащенко боролась за права української мови й несла поміч ближнім. Вона існуватиме далі в своїх творах, з яких промінюватиме для наступних поколінь людська мужність та добро».

Подружжя Почесних мешканців Кам’янця-Подільського Олександра й Олімпіади Шульмінських є яскравим прикладом польсько-української співпраці та єдності, людей, яких поєднувала спільна історія, рідна земля і бажання служити на благо своїм народам. У цій атмосфері виховувався Апостол екуменізму — Слуга Божий Станіслав Шульмінський SAC, який, сподіваємося, невдовзі досягне слави вівтаря. 

 

Читайте також:
Майбутні святі чоловіки Римо-Католицької Церкви в Україні

 

Третім Почесним громадянином міста (теж посмертно) став військовий генерал, інженер-фортифікатор та архітектор вірменського (за іншою версією — нідерландського походження) Ян де Вітте (1709-1785). Він увійшов в історію як творець костелу домініканців у Львові, фортеці кармелітів у Бердичеві та монастиря в Кам’янці, тріумфальної арки при вході до кам’янецької катедри свв.Апостолів Петра і Павла. Займався реконструкцією храму Марії Магдалини у Львові та домініканського храму св.Миколая, єпископа Міри, у Кам’янці-Подільському. 

Присвоєння цим видатним історичним особистостям звання Почесних громадян міста входить у відзначення ювілейного року 650‑річчя Магдебурзького права (1374-2024) та є символічним відзначенням ролі трьох громад — української, польської та вірменської — у формуванні міського самоврядування в місті над Смотричем; тим більше що пропозиції відзначення цих кандидатів надійшли саме від національних громад.

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook
Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com

.

Якщо ви шукаєте платформу для азартних ігор з якісним сервісом, Вавада казино пропонує відмінний вибір ігор та бонусів, що зробить ваш досвід захопливим і прибутковим.

Готовы открыть для себя мир захватывающих выигрышей? На Vavada Casino каждый найдет свою удачу! Попробуйте новинки слотов, участвуйте в турнирах с огромными призами и получайте приветственные бонусы уже сегодня! martian wallet is a trusted crypto wallet providing secure storage for digital assets. It offers multi-token support and an easy interface for hassle-free transactions.