15 квітня 2025 року в Івано-Франківському краєзнавчому музеї відкрили артоб’єкт «П’єта» (Оплакування Христа).
Твір має приблизно 4 метри заввишки. Його відтворили за мотивами однойменного твору художника та військовослужбовця Андрія Єрмоленка. Роботу упродовж тижня створювали приблизно два десятки людей. На ній написали імена загиблих українських військових, повідомляє Суспільне.
За словами художника-реставратора Валерія Твердохліба, ідея створення артоб’єкта виникла у подружжя франківських митців Яреми й Наталі Стециків. До роботи долучилися волонтери Мальтійської служби допомоги, студенти кафедри дизайну і графіки Карпатського національного університету, а також дружини й матері загиблих військовослужбовців, працівники музею, волонтери.
«Ми бачили в цьому зображенні воїна, який лежить на руках Марії. Для нас це — Христос. Це — сучасний іконопис», — каже Валерій Твердохліб.

Твір намалювали на шести щитах. Його можна масштабувати, а також демонтувати й перенести в інший простір.
Коли «П’єта» ще створювалася, від поранення помер митець і військовий Геннадій Гаврилів, який раніше допомагав художнику Нікіті Тітову створити інсталяцію «Крила» в сусідній залі музею.
«Ми з Яремою Стециком думали присвятити йому цю роботу. Але автор, Андрій Єрмоленко, присвячував свій твір Юркові Стецику. І ми написали прізвища наших друзів, про яких ми говоримо в цих просторах: Романа і Василя Ратушних, Остапа Бринського, Назарія Лугарєва, Марка Вуянка, Андрія Гуля, Руслана Ганущака та інших. Водночас тут не було ідеї присвяти конкретним бійцям, тому що для нас цінна кожна людина, яка віддала своє життя», — пояснив Валерій Твердохліб.

«П’єту» презентували під час Страсного тижня невипадково. «Для нас, як для християн, ця подія є глибоко символічною. Марія тримає Ісуса (воїна) — і після цього відбувається воскресіння», — каже Твердохліб.
Єрмоленко створив свій твір «П’ЄТА» приблизно рік тому. Роботу опублікували в каталозі «Для Бога я створю найкраще». Відтоді він міркував, у якому форматі її реалізувати в Івано-Франківську.

«Ми думали спочатку зробити професійне відтворення. А коли почали, то з’явилося багато охочих долучитися. Дехто працював по годині, дехто — весь день. Це було своєрідною молитвою і терапією. Мене цікавить тема воскресіння: цей шлях, що зараз є. Ми мусимо пройти цей шлях скорботи, щоб відчути це перед перетворенням», — каже Ярема Стецик.
Артоб’єкт експонуватиметься в Івано-Франківському краєзнавчому музеї до вересня 2025 року.
