Католицька Церква має багато історичних звичаїв і традицій, пов’язаних із тлінними останками пап між часом їх смерті й похованням.
Деякі з цих звичаїв вийшли з ужитку — наприклад, тричі стукати Папу молоточком у чоло, щоби підтвердити його смерть, — або з часом були скасовані в ході різних реформ.
Нещодавно Франциск вніс кілька змін до обряду папського похорону, керуючись бажанням «спростити й адаптувати деякі обряди, щоб урочистість похорону Єпископа Рима краще виражала віру Церкви у воскреслого Христа, вічного Пастиря».
Згідно з Ordo Exsequiarum Romani Pontificis — обрядом поховання понтифіків, цей процес поділяється на три етапи.
1.
Після смерті Папи очільник служби охорони здоров’я Ватикану — нині це доктор Андреа Арканджелі — оглядає тіло і готує свідоцтво про смерть. Він також організовує належне збереження тіла, щоб його публічне виставлення можна було здійснити «з якнайбільшою пристойністю та повагою».
Потім померлого Папу вдягають у білу сутану і переносять до приватної папської каплиці для «обряду констатації смерті і покладення до труни». Обряд очолює камерленго — нині це кардинал Кевін Фаррелл.
Після молитов тіло Папи, вбране у червоні літургійні шати, митру і паллій, кладуть до простої дерев’яної труни з цинковою підкладкою — не на катафалк під назвою «каналетто» («смертне ложе»), як це було з попередниками Папи Франциска.
Поруч ставлять пасхал — великодню свічку, яку запалюють для наступної частини обряду, що включає окроплення тіла освяченою водою. Труна з останками Папи залишається у відповідному місці у Ватикані для чування і молитви, поки її не перенесуть до місця публічного виставлення.
Сьогодні з самого ранку труна з тілом покійного Папи Франциска вже була виставлена в каплиці Дому св.Марти. Співробітники Ватикану та їхні родичі можуть туди приходити й молитися біля тіла Папи протягом цього дня і до півночі.
2.
Далі труну в урочистій процесії переносять до базиліки св.Петра, де ставлять біля головного вівтаря поруч із пасхалом, щоб вірні могли подивитися на тіло, помолитися й попрощатися.
Як повідомив речник Святого Престолу Маттео Бруні, перенесення тіла Папи до собору св.Петра може відбутися вранці в середу.
Увечері (або в інший час перед похороном) труну закривають згідно з особливим обрядом. Перш ніж замкнути віко труни, обличчя померлого Папи вкривають білим шовковим серпанком. У труну також кладуть мішечок із монетами, викарбуваними під час його понтифікату, і одну з двох копій «роґіто» — документа, що підсумовує життя і напрацювання Папи.
Спочатку закривають і запечатують внутрішню цинкову підкладку труни, а потім і саму дерев’яну труну.
Месу похорону («Missa poenitentialis») відправляють на площі св.Петра. Вона розпочинає «novendiales» — період дев’ятиденної жалоби за Папою.
3.
Потім труну, вкриту поховальним покровом, переносять до місця поховання. Найчастіше це крипта базиліки св.Петра, де вже понад століття ховають Пап, але Франциск виявив бажання бути похованим у базиліці Санта-Марія Маджоре — через його сильну особисту прихильність до Богородиці Спасіння Римського люду.
Останнім Папою, похованим поза межами Ватикану, був Лев XIII, який спочиває в архібазиліці святого Йоана на Латерані з 1903 року.
У базиліці Санта-Марія Маджоре наразі поховано сімох Пап; останнім був Климент IX, який помер у 1669 році.