Проповідуючи під час Святої Меси перед початком конклаву, декан Колегії кардиналів поділився з кардиналами-виборцями деякими думками про відповідальність їхнього вибору, закликаючи всю церковну спільноту посилено молитися до Святого Духа.
Святу Месу «pro eligendo Romano Pontіfice» (за обрання Римського Понтифіка) — урочисте богослужіння, яке знаменує початок особливого періоду в житті Церкви, кардинал Джованні Баттіста Ре очолив у базиліці св.Петра у Ватикані в середу, 7 травня 2025 року, повідомляє Vatican News. У ній взяли участь кардинали, які о 16:30 за римським часом урочисто увійдуть до Сикстинської каплиці, щоб розпочати обрання 267‑го Наступника св.Петра. Першого диму зі славетного комина на даху каплиці будемо чекати вже сьогодні увечері.
Раніше Месу за обрання папи служили тільки кардинали-виборці, й після неї одразу входили на конклав. Згідно зі змінами, які запровадив папа Бенедикт ХVI, цю Святу Месу тепер можуть служити всі члени Колегії кардиналів; натомість кардинали-виборці вирушать на вибори пізніше, процесією з Паулінської каплиці Апостольського палацу. Саме тому цю Євхаристію зміг очолити кардинал-декан, який не братиме участі у виборах папи, — адже йому вже сповнився 91 рік життя. Нагадаємо, що виборцями є лише ті кардинали, яким на момент початку вакантності папського престолу ще не сповнилося 80 років життя.
Варто зауважити, що кардинал Джованні Баттіста Ре головував на попередньому конклаві-2013, адже тодішньому деканові-кардиналу Анджело Содано було 85 років. На цьому конклаві головуватиме кардинал Пʼєтро Паролін як найстарший за призначенням кардинал-єпископ серед виборців.
Проповідь кардинала Ре
У Діяннях Апостолів читаємо, що після вознесіння Христа на небо і в очікуванні на П’ятдесятницю всі тривали й гуртувалися в молитві разом із Марією, Матір’ю Ісуса (пор. Діян 1,14).
Це саме те, що й ми робимо за кілька годин до початку конклаву, під поглядом Богородиці, яка є тут, біля вівтаря, в цій базиліці, що стоїть над гробом апостола Петра.
Ми відчуваємо, що з нами єднається увесь Божий люд, із його чуттям віри, любові до Папи і довірливим очікуванням.
Ми зібралися тут, щоб призивати допомогу Святого Духа, випрошувати Його світло й силу, щоб був обраний Папа, якого Церква і людство потребують на цьому важкому, складному й тривожному історичному повороті.
Молитися, призиваючи Святого Духа, — це єдиний правильний і належний підхід у той час, коли кардинали-виборці готуються до акту найвищої людської та церковної відповідальності й вибору виняткової важливості; людського акту, для якого потрібно відкинути всі особисті мотиви й мати на думці і в серці лише Бога Ісуса Христа і благо Церкви й людства.
У прочитаному уривку з Євангелія пролунали слова, які переносять нас у саме серце найвищого послання-заповіту Ісуса, врученого апостолам у вечір Останньої вечері в Горниці: «Це Моя заповідь: щоб ви любили один одного, як Я вас полюбив». Немовби уточнюючи оте «як Я вас полюбив» і вказуючи, як далеко має зайти наша любов, Ісус далі каже: «Ніхто більшої любові не має, як хто душу свою покладе за своїх друзів» (Йн 15,13).
Це послання любові, яке Ісус називає «новою» заповіддю. Новою, бо вона перетворює у позитивному ключі та значно розширює старозавітну заповідь, яка говорить: «Не роби іншому того, чого не бажаєш, щоб тобі чинили».
Любов, яку об’являє Ісус, не знає меж і повинна бути характерною рисою думок і вчинків усіх Його учнів, які в своїй поведінці повинні завжди виявляти справжню любов і докладати зусиль для побудови нової цивілізації, тієї, яку святий Павло VI назвав «цивілізацією любові». Любов — це єдина сила, здатна змінити світ.
Ісус дав нам приклад цієї любові на початку Тайної Вечері дивовижним жестом: Він понизився до служіння іншим, понизився, щоби вмити ноги апостолам, без будь-якої дискримінації, не оминаючи навіть Юду, який мав Його зрадити.
Це послання Ісуса перегукується з тим, що ми чули в Першому читанні Святої Меси, в якому пророк Ісая нагадує нам, що фундаментальною якістю пастиря — якістю пастирів — є любов, любов аж до повної самопожертви.
Отже, з літургійних текстів цього Євхаристійного богослужіння ми отримуємо заохочення до братерської любові, взаємодопомоги та зусиль задля церковного сопричастя й загальнолюдського братерства. Серед завдань кожного Наступника св.Петра є завдання сприяти зростанню сопричастя: сопричастя всіх християн із Христом; сопричастя єпископів із Папою; сопричастя єпископів між собою. Не сопричастя, зосередженого в собі, а сопричастя між людьми, народами й культурами, зберігаючи в серці те, що Церква завжди має бути «домом і школою сопричастя».
Сильним є також заклик зберігати єдність Церкви в тому руслі, яке Христос накреслив апостолам. Єдність Церкви є волею Христа; єдність, яка означає не одноманітність, а міцне й глибоке сопричастя в різноманітності, за умови, що завжди зберігається повна вірність Євангелію.
Кожен Папа і надалі втілює Петра та його місію і, таким чином, представляє Христа на землі; він є скелею, на якій побудована Церква (пор. Мт 16,18).
Обрання нового Папи — це не просто наступництво людей. Обрання нового Папи — це завжди повернення апостола Петра.
Кардинали-виборці голосуватимуть у Сикстинській каплиці, де, як сказано в Апостольській конституції Universi dominici gregis, «усе сприяє усвідомленню присутності Бога, перед яким кожен повинен буде одного дня постати на суд».
У «Римському триптиху» папа Йоан Павло ІІ висловлював побажання, щоб у години важливого рішення через віддання голосу, горішнє зображення Ісуса-Судді пензля Мікеланджело [в Сикстинській каплиці] нагадувало кожному про велику відповідальність вручити «верховні ключі» (Данте) в правильні руки.
Тож молімося, щоби Святий Дух, який протягом останніх ста років дав нам шерег справді святих і великих пап, дарував нам тепер Папу за Божим серцем заради блага Церкви і людства.
Молімося, щоб Господь дарував Церкві такого Папу, який найкраще зможе розбудити сумління всіх та розбудити моральну й духовну енергію сьогоднішнього суспільства, позначеного великим технологічним прогресом, але схильного забувати про Бога.
Сьогодні світ багато очікує від Церкви у збереженні тих фундаментальних людських і духовних цінностей, без яких людське співіснування не буде кращим і не буде носієм добра для майбутніх поколінь.
Нехай же Пречиста Діва Марія, Мати Церкви, втрутиться своїм материнським заступництвом, щоби Святий Дух просвітив уми кардиналів-виборців і зробив їх одностайними в обранні такого Папи, якого потребує наш час.
фінансово.
Щиро дякуємо!
