Від голосування кардиналів-виборців до підрахунку бюлетенів, які потім спалюють у чавунній печі 1939 року — всі подробиці того, що відбувається в Сикстинській каплиці.
Тиціана Кампізі, Vatican News
«Eligo in Summum Pontificem»
Цей напис буде на прямокутних бюлетенях, які отримають 133 кардинали-виборці, покликані обрати 267‑го Римського Архієреєя. Під цим написом є місце, куди вписати імʼя того, за кого кардинал голосує. Бюлетені виготовлені так, щоб їх можна було зігнути посередині. Все це ретельно описано в Апостольській конституції «Universi dominici gregis».
Роздача бюлетенів
Після того, як церемоніймейстер приготував і роздав бюлетені (принаймні по два-три кожному кардиналові-виборцю), останній за призначенням кардинал-диякон тягне жереб із‑поміж усіх кардиналів-виборців, обираючи трьох рахівників, трьох відповідальних за збір голосів хворих (infirmarii) і трьох ревізорів. Якщо в цьому жеребкуванні випадають імена кардиналів-виборців, які через хворобу або з інших причин не можуть виконувати зазначені обов’язки, то на їхнє місце кидають жереб на імена інших кардиналів. Це етап перед голосуванням.
Перш ніж виборці почнуть писати, секретар Колегії кардиналів, Головний церемоніймейстер папських літургійних богослужінь і церемоніймейстери повинні покинути Сикстинську каплицю. Після цього останній кардинал-диякон зачиняє двері, відчиняючи і зачиняючи їх стільки разів, скільки необхідно, наприклад, коли інфірмарії виходять, щоб зібрати голоси хворих і повернутися до каплиці.
Голосування
Кожен кардинал-виборець, у порядку старшинства призначення, написавши і склавши бюлетень, тримає його так, щоб усім було видно, і несе його до вівтаря. Там стоять рахівники і там розміщена посудина, накрита тарілкою, для збору бюлетенів.
«Свідком своїм закликаю Христа Господа, який мене судитиме, що мій голос відданий тому, кого, згідно з Божою волею, я вважаю за потрібне обрати».
Цю формулу кожен кардинал промовляє вголос, а потім кладе бюлетень у тарілку та з її допомогою опускає його в урну. Наприкінці виборець вклоняється перед вівтарем і повертається на своє місце. Присутні в Сикстинській каплиці кардинали-виборці, які через хворобу не можуть підійти до вівтаря, користуються допомогою останнього з рахівників, який підходить до них: виголосивши присягу, вони передають складений бюлетень рахівникові, який підносить його на очах в усіх до вівтаря і, не виголошуючи присяги, кладе його на тарілку і нею опускає в посудину.
Як голосують хворі кардинали
Якщо є немічні кардинали-виборці у своїх кімнатах, троє інфірмаріїв ідуть до них із відповідною кількістю бюлетенів на невеликому підносі та скринькою, яку вручають рахівники. Скриньку спершу публічно відкривають, щоб інші виборці бачили, що вона порожня, а потім замикають ключем, який кладуть на вівтар. Ця скринька має отвір у горішній частині, крізь який можна вкинути складений бюлетень. Хворі голосують так само, як інші кардинали; потім інфірмарії приносять скриньку до Сикстинської каплиці. Там скриньку відкривають рахівники — після того, як усі присутні кардинали вже вкинули свої бюлетені. Рахівники перераховують бюлетені у скриньці і, переконавшись, що їхня кількість відповідає кількості хворих, кладуть їх один за одним на тарілку, після чого опускають їх усі разом у посудину для збору голосів.
Підрахунок голосів
Після того, як всі кардинали-виборці поклали свої бюлетені в урну, перший рахівник кілька разів її струшує, щоб перемішати бюлетені, й відразу після цього останній рахівник береться до підрахунку бюлетенів, видимо виймаючи їх по одному з урни і кладучи в іншу порожню ємність. Якщо кількість бюлетенів не відповідає кількості виборців — усі вони мають бути спалені і негайно розпочнеться повторне голосування. Якщо кількість бюлетенів відповідає кількості виборців — починається підрахунок голосів.
Троє рахівників сідають до столу перед вівтарем: перший бере бюлетень, відкриває його, фіксує ім’я обраного і передає другому; той, з’ясувавши ім’я обранця, передає його третьому, який зачитує його вголос — так, щоб усі присутні виборці могли відмітити голос на спеціальному аркуші, — і записує зачитане ім’я. Якщо під час підрахунку рахівники виявлять два бюлетені, складені так, що схоже, ніби їх заповнив один виборець, і якщо на них вказано одне ім’я, — вони зараховуються як один голос; якщо ж на них вказано два різних імені, жоден із них не вважається дійсним; але в жодному з цих випадків голосування не анулюється.
Після завершення підрахунку бюлетенів рахівники підсумовують голоси, отримані за різні імена, і записують їх на окремому аркуші. Останній з рахівників, зачитуючи бюлетені, проколює їх голкою в тому місці, де знаходиться слово Eligo, і нанизує на нитку, щоб вони надійніше збереглися. Коли читання імен закінчено, кінці нитки зав’язують вузлом, а бюлетені кладуть в урну або з одного боку столу. У цей момент починається підрахунок голосів. Потім, після перевірки, бюлетені спалюють у чавунній печі, яку вперше використали під час Конклаву 1939 року. Друга піч, виготовлена 2005 року, використовується для хімічних речовин, які повинні надати чорний колір у разі невдалих виборів — і білий у разі обрання.
Необхідний кворум
Для обрання Римського Архієрея потрібно щонайменше 2/3 голосів. У випадку конклаву, який розпочався сьогодні, 7 травня 2025 року, йдеться про 89 голосів для обрання папи — в ньому беруть участь 133 кардинали-виборці.
Незалежно від того, обрано папу чи ні, ревізори повинні перевірити як бюлетені, так і записи, зроблені рахівниками, щоб переконатися, що рахівники точно й сумлінно виконали свої обов’язки. Відразу після перевірки й до того, як кардинали-виборці покинуть Сикстинську каплицю, рахівники спалюють усі бюлетені з допомогою секретаря Колегії та церемоніймейстера, яких у цей час покличе останній за призначенням кардинал-диякон. Якщо, натомість, одразу ж проводиться друге голосування, то бюлетені першого голосування спалюються по його завершенні, разом із бюлетенями другого голосування.
Голосування
Голосування відбувається щодня, двічі вранці й двічі після обіду; і якщо кардинали-виборці не можуть дійти згоди щодо особи, яка має бути обрана, то голосування після трьох безрезультатних днів призупиняється максимум на один день, для паузи з метою молитви, вільної дискусії серед виборців та короткого духовного повчання, яке дає перший кардинал зі стану дияконів. Після цього голосування поновлюється.
Після семи голосувань, якщо вибори не відбулися, робиться ще одна пауза для молитви, бесід і напоумлення, яке дає старший кардинал із пресвітерів. Далі проводиться ще одна серія з семи голосувань, і якщо вибори не відбулися — то знову пауза для молитви, бесіди і настанови, яку проводить старший кардинал-єпископ. Потім голосування поновлюється, з максимальною кількістю семи голосувань.
Якщо вибори не відбуваються, то виділяється день для молитви, роздумів і діалогу, а в наступному голосуванні необхідно зробити вибір між двома іменами, які отримали найбільшу кількість голосів у попередньому голосуванні. У цих голосуваннях також потрібна кваліфікована більшість — щонайменше дві третини присутніх кардиналів із правом голосу; але ті двоє кардиналів, щодо яких проводиться вибір, не можуть брати в них участі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
