Перша Меса в день урочистості — за традицією Церкви, напередодні увечері. Тож у суботу 19 липня 2025 року в Національному санктуарії Божої Матері Святого Скапулярію в Бердичеві, після прийняття паломників, відбулася перша недільна Євхаристія.
Всі, хто вмістився у верхньому храмі, молились і співали; Хранитель санктуарію час від часу звертався до вірних з невеликими оголошеннями. Так, у самому храмі десятеро священників чекали на сповіді — по п’ять із кожного боку; а також двоє — на вулиці, для тих, кому забракло місця у храмі.
— Уже не перший рік війна змінює обличчя нашого паломництва, — сказав на привітання учасників Меси о.Віталій Козак OCD, Хранитель санктуарію. — Ми прибули сюди не масово, а глибоко душею, свідомо несучи свої благання до Богородиці. Просимо про мир для України, для наших сімей, для зранених душ. Надії для тих, хто бореться. З нами духовно — ті, хто не зміг приїхати: наші поранені, полонені. Просімо разом із Марією, щоб Господь поклав край цій війні і дав сил усім.
Хранитель привітав кардинала Пауло Сезара Косту, який очолить Святу Месу в неділю, на центральних урочистостях, присутніх єпископів РКЦ в Україні, з усіх її дієцезій, вищих настоятелів і настоятельок, священників, богопосвячених і всіх мирян — які прийшли до Бердичева і які єднаються завдяки католицьким медіа, не маючи змоги бути присутніми фізично. «У молитві немає відстаней, — відзначив о.Віталій. — Ви з нами, ми поруч із вами, молимося за вас і з вами».
Зібрані в храмі привітали довгими оплесками єпископа Віталія Скомаровського, який цього року святкує 35‑ту річницю священницьких свячень. Парафіянки, у великих вишитих скапуляріях, вручили єпископові квіти.
— Ми знаємо, чому ми сюди приходимо. Ми знаходимо тут материнське тепло, радість, захист. Маріє, веди нас до свого Сина Ісуса, який дарує нам надію і сили пережити навіть ці тяжкі часи, — сказав єпископ Скомаровський, перш ніж виголосити Акт покаяння.
Бог дбає не про статус, а про спорідненість
— В цей Вечір паломника, який ми традиційно переживаємо напередодні урочистості, я хотів би привітати всіх паломників, — розпочав свою проповідь єпископ Віталій Кривицький. — Хотів би привітати всіх, бо ми всі є Паломниками Надії.
Ординарій Київсько-Житомирський відзначив, що географічно «найбільшим паломником» на цьогорічному святі є кардинал Коста, який прибув до Бердичева з Бразилії, за тисячі кілометрів. Причому він на святі кармелітського санктуарію не принагідно — кардинал прибув в Україну саме задля участі в бердичівських урочистостях.
— Як саме Бог вислухає наші прохання — ми не знаємо, але віримо, що Він їх вислухає. А ми тут, щоби дати цьому свідчення, — зазначив єпископ Віталій.
Євангеліє, прочитане на цій Месі (Мт 12), ставить запитань більше, ніж дає відповідь, — сказав ординарій. Називаючи своїх учнів «ось матір Моя і брати Мої», Господь Ісус не принизив Марію. Кровні зв’язки були дуже важливі для ізраїльтян — як і статус приналежності до Вибраного народу. Юдеї усвідомлювали свою вибраність: не вони вибрали Бога — Всевишній Бог вибрав їх! Христос, кажучи про тих, хто Його слухає, вводить своїх учнів у цю родину вибраних.
— Учень — це той, хто слухає свого Вчителя, і виконує почуте, — наголосив єпископ Віталій. — Звертаючись до учнів цими словами, Ісус підкреслює: ви для Мене — родина.
Господь хоче, щоб ми не свій статус відчували, а родинні зв’язки: ми — діти Бога. Бог дивиться на нас як на своїх дітей «крізь призму» свого Сина: крізь призму Улюбленого. Як учні, ми маємо робити все, що Він нам скаже. Бо учень — це не тільки той, хто слухає, але хто виконує почуте.
Єпископ Віталій нагадав, що минулого року бердичівський храм був піднесений до рангу Малої базиліки. За цей час був затверджений герб санктуарію як Меншої базиліки та його гасло: «Більше не раби, а сини».
— Це є дух цього місця; і він був закладений від самого початку, коли магнат Тишкевич збудував цей храм як вотум за своє звільнення від рабства, — наголосив єпископ. — Найголовніше це не зарахувати собі кількість пройдених паломництв, а прийти сюди як родина Бога. Ми, наповнені Божим життям, наповнені надією, повернемося у світ і будемо свідчити про Ісуса. Ми Його діти, коли будемо слухати і виконувати — це важливо, бо сьогодні довкола забагато шуму. Ми будемо свідчити, що Він нас прийняв як своїх, возвеличив нас, підняв від раба до сина. Я прошу: діліться не емоціями після паломництва, не тим, на що світ завжди знайде альтернативу! Він багато чого має. Але ніхто й ніколи не замінить Божої любові. Ніхто не дасть такого слова, яке можна почути — виконати — і бути спасенним.
Він нам каже: ви — Мої брати, Мої сестри; і дуже цікава іч: «ви Моя мати». Про це роздумував св.Августин. Повернувшись додому, ми будемо народжувати Ісуса в серцях тих, хто зневірився, хто втратив надію, доносячи Його слово до тих, хто цього потребує.
Так, нас сьогодні набагато менше, ніж колись. Зовнішня оболонка свята змінилася. Але це означає, що кожен з нас сьогодні має більше відповідальності. Нам доведеться нести Його у світ, який буде сильно несприятливим. Зростає кількість озлоблених і зневірених людей — тобто людей, яким дуже потрібна Добра Новина. Тому я запрошую вас бути Паломниками Надії. Бути тими, без кого, можливо, зараз не спасеться наш ближній, може — друг чи брат, сестра чи мати, хресний…
Бог діє, починаючи від нас. Посилає нас у світ. Молімося за всіх, хто потребує допомоги. За тих, хто в полоні. Хто зневірений. Для Бога немає «зниклих безвісти», Він до кожного може дійти. Молімося за навернення наших ворогів — це, мабуть, найскладніше… але якщо росія не навернеться, ніхто не зможе нас урятувати. Надія є реалізацією нашої віри: надія — це коли ми приймаємо, що Бог не «десь там», а вже тут і діє! Нехай наша сьогоднішня молитва наблизить завтрашню перемогу, — завершив свою проповідь єпископ Віталій Кривицький.
«Ви не самотні! Папа з вами!»
Молитву вірних виголошували вірні різних парафій, члени різних спільнот і служінь. Зокрема — директор вінницького осередку Релігійної місії «Карітас-Спес» Євген Маркевич, секретар Комісії Київсько-Житомирської дієцезії у справах душпастирства молоді Ірина Назаренко, паломники і бердичівські парафіяни.
Молитви, як зазначив о.Віталій Козак після Причастя, ніколи не буває забагато. Тому всіх, хто не надто сильно втомлений, він запросив на продовження молитов перед іконою Божої Матері Святого Скапулярію.
Коротке слово до зібраних скерував бразильський гість.
— Вітаю у вірі єпископів дієцезій та голову Конференції, — сказав кардинал Коста. — Як казав єпископ Віталій у проповіді, ми тут паломники Року надії. А як бути паломниками надії під час війни, під час страждання? У країні, де страждання на порозі, де жорстокість російської агресії. Я приїхав на запрошення голови Конференції єпископату, щоби переказати вам близькість моєї дієцезії і моєї країни, а також Папи Лева. Я був у Папи і казав йому, що приїду до вас. Він попросив переказати вам близькість, яку він має до вашого народу в цей час, його молитви. Ви не самотні, Папа з вами! Він уже засудив цю війну і завжди пам’ятає про ваші страждання.
Повертаючись до питання, як мати надію під час страждання і труднощів. Ось образ, який може допомогти – образ Діви під Хрестом. Вона теж страждала, бачивши біль свого Сина, який помирав на хресті. Вона теж переживала жахіття страждань своєї дитини. Але Вона страждала у вірі. А хто маж віру, той має надію. Як Вона пережила цей час у вірі, то побачила також і воскресіння свого Сина! Віра дає нам упевненість, що ми не самотні. По‑перше, ми об’єднані між собою. По-друге, Господь іде з нами, разом іде цим шляхом, теж страждає з нами. Бо Він присутній серед нас.
Я хочу побажати вам, щоб посеред цієї війни – яка має бути засуджена, всіма силами, — щоб ви могли відчувати близькість і солідарність інших людей, по всьому світу, чи в Америці, чи в Європі. Майте велику впевненість, що Бог є з нами, крокує цим шляхом разом з нами, і ви не самі. Господь і Його Матір — разом з вами. Нехай Вона допоможе вам пройти цю ніч страждання. Нехай Вона допоможе, щоб ви теж якнайшвидше могли побачити Воскресіння! — побажав бразильський ієрарх.
Єпископ Віталій Скомаровський подякував кардиналові Кості за присутність. Кардинал подолав 11 тисяч кілометрів — «це більше ніж половина Земної кулі» — щоб прибути до нас, відзначив голова Конференції єпископату. Він також нагадав про дощі, що йшли під час візиту в Україну св.Йоана Павла ІІ, який прибув до нас 24 роки тому. Посилаючись на біблійне читання про хмарку, якою пророк Ілля, покровитель кармелітів, випросив у Бога дощ у час великої посухи, він сказав: «Це знак Божого благословення, того, що Бог близький до нас».
Після Меси заплановано молитву прослави. О 22:00 розпочнеться нічне чування на тему «Марія вчить нас пробачати». Єпископ Харківсько-Запорізької дієцезії Павло Гончарук виголосить конференцію та очолить Святу Месу опівночі. Як зазначив Хранитель санктуарію, єпископ Павло — з тієї дієцезії, яка найкраще за інших розуміє потребу пробачати. Чування завершиться о 6:00 ранку.
фінансово.
Щиро дякуємо!
