Проповідь о. Миколи Мишовського на вівторок ХХVІІ звичайного тижня, рік І (РКЦ).
Надійшло слово Господнє до Йони вдруге: «Встань, іди в Ніневію, у те велике місто, й проповідуй йому те, що Я скажу тобі». Устав Йона й пішов у Ніневію, за Господнім словом. Ніневія ж була надзвичайно велике місто: на три дні ходи. І Йона почав входити в місто, один день ходи. Він об’явив, кажучи: «Ще сорок днів, і Ніневія буде зруйнована». І повірили ніневійці Богові: оголосили піст і понадягали веретища, від найбільшого до найменшого. Вістка про це дійшла до ніневійського царя; він устав зі свого престолу, скинув одежу з себе, покрився веретищем і сів на попелі. Далі, на наказ царя і його вельмож, було голосно оповіщено в Ніневії: «Ні людина, ні скотина, ні воли, ні вівці — нічого не сміють їсти, ні споживати, та й води не сміють пити. Та щоб усі — від людини до скотини — понакривались веретищами й чимдуж взивали до Бога, і щоб кожен покинув свою нікчемну поведінку й насильство рук своїх. Хто знає, чи Бог іще не повернеться та не роздумає й не відверне від нас палаючий гнів свій, тож ми й не загинемо?» Побачив Бог їхні вчинки, що вони відвернулись від своєї нікчемної поведінки, й роздумався щодо лиха, яке Він погрожував їм учинити, — і не вчинив його.
Літургійні читання — тут.
фінансово.
Щиро дякуємо!
