Проповідь о. Миколи Мишовського на ІІІ Неділю Адвенту (РКЦ), рік А.
Пустиня і суха земля хай веселиться, нехай радіє степ і квітне, мов нарцис! Хай квітом процвітає і веселиться, нехай радіє радістю і ликує! Слава Ливану йому буде дана, пишність Кармелю та Шарону. Вони узрять славу Господню, сяйво Бога нашого. Зміцніть зомлілі руки, скріпіть хисткі коліна! Скажіть тим, у кого серце збентежене: «Будьте мужні, не бійтесь! Ось Бог ваш! Помста надходить, відплата Божа; Він прийде й спасе нас». Тоді відкриються у сліпих очі, й у глухих вуха відтуляться. Тоді кульгавий, мов олень, підскочить; язик німих піснею озветься. Визволені Господом повернуться і прийдуть на Сіон з веселим співом; і вічна радість буде в них над головою. Веселощі й радощі будуть з ними, а смуток і зітхання зникнуть.
Літургійні читання — тут.
фінансово.
Щиро дякуємо!
