Православні і католицькі учасники богословських співбесід визнали певні розбіжності у питаннях етики та, водночас, спільність поглядів на гідність людини.
Тиждень тому в німецькому бенедиктинському монастирі Вельтенбург завершилася VI сесія богословських співбесід між представниками Німецької єпископської конференції та Російської Православної Церкви. Делегація від Московського Патріархату прибула на запрошення Екуменічній комісії німецького єпископату; її очолював архієпископ Берлінський Феофан.
Подібні зустрічі беруть свій початок 1980-х років. З тих пір вони відбувались у Москві, Мюнхені, Альтеттінгу, Санкт-Оттіліені та Мінську. Співбесіди були зосереджені на таких темах, як розуміння Таїнств і Церкви, соціальне служіння, миротворча місія Церкви. На останній сесії обговорювалася тема «Християнський образ людини в контексті європейського розвитку», у світлі антропології та етики. Католицькі та православні учасники погодилися в тому, що концепція гідності людини заснована на її богоподібності. У доповідях виявилося схожість поглядів католиків і православних на людську особистість, яка реалізує себе в спілкуванні: це твердження засноване на розумінні Триєдиного Бога, Іпостасі якого знаходяться у взаємному спілкуванні. Тому взаємини між людьми, їх спілкування є суттєвим аспектом буття, у той час як індивідуалізм, який вихваляє сучасна культура, глибоко суперечить людській природі.
З розумінням гідності нерозривно пов’язане розуміння свободи, подарованої Богом. Вона нічого спільного не має з егоцентризмом і релятивізмом в питаннях етики і моралі. Навпаки, свободі, яка заснована на гідності, властива відповідальність людини за благо ближніх, які наділені тією самою гідністю. Тому свобода людини у розумінні християн – це свобода від «гріха, прокляття і смерті», за словами Св. апостола Павла, а також свобода любові до Бога і ближнього.
Під час співбесід прозвучали думки про відмінність компетенції Церкви і держави, яка не виключає, а навпаки, передбачає співпрацю Церкви і держави в ім’я загального блага.
Православні і католицькі учасники не заперечують, що в них мають місце різні судження з питань етики і моралі, проте, співрозмовники погодилися, вони пояснюються не богословськими розбіжностями, але відмінністю культурно-історичних контекстів, у яких католикам і православним доводилося свідчити про свої християнські переконання.
Делегація від РПЦ була присутня на Понтифікальній Месі на честь урочистості Непорочного Зачаття Діви Марії. Самі вони відслужили молебень на честь ікони Богородиці «Знамення».
Наступна, сьома сесія богословського діалогу між Німецькою єпископської конференцією і Московським Патріархатом запланована на 2010 рік в Росії.
За матеріалами: Agnuz