Роздуми над Словом Божим на свято свв. апостолів Симона та Юди Тадея
Зрозуміло, що Ісус часто молився, проте Євангелісти занотовують передусім ті моменти молитви Ісуса, які передували особливо важливим для Церкви подіям: таким, як молитва після розмноження хлібів і проголошення істини про Євхаристію (див. Йн 6, 15 і нн), перед Преображенням, перед стражданнями на Хресті, а також перед обранням Апостолів.
Причина такого наголошення подвійна: перша — і найважливіша — це представлення того, наскільки для Господа Ісуса важлива Церква. Доля Церкви, Її історія, події в Ній не те що близькі Серцю Ісуса — Церква посідає в Ньому центральне місце (див. Еф 5, 31-32).
Друга причина полягає в тому, щоб ми могли усвідомити собі наступне: Церква, наслідуючи свого Нареченого Ісуса Христа, в усіх важливих справах повинна завжди й передусім звертатися у молитві до Бога за порадою і натхненням.