Ватикан застерігає від чергових «одкровень» Евдженіо Скальфарі, італійського журналіста, який влітку спілкувався з Папою Франциском і на основі цієї розмови опублікував нібито інтерв'ю зі Святішим Отцем.
Кілька тижнів потому він визнав, що розмову відтворив з пам'яті, а що більше, приписав Святішому Отцеві слова, яких він не говорив.
Вчора Скальфарі опублікував нову статтю про Папу, в якій знову дописав слова, яких Папа Франциск не говорив під час зустрічі. Зі статті випливає, що наш Папа залишив католицьку віру на користь пантеїзму і релігійного плюралізму. Крім того, Скальфарі також стверджує, що Хорхе Бергольйо спростовує гріх, що робить його найреволюційнішим серед пап.
Враховуючи той факт, що Скальфарі довільно тлумачить вчення Папи, посилаючись на його слова, в ситуацію мусив втрутитись прес-секретар Ватикану, вказуючи на помилки і неправдиві місця у статті італійського журналіста. А їх є немало. Наприклад, Скальфарі стверджує, що Папа Франциск канонізував святого Ігнатія Лойолу, який є святим вже майже 400 років. Отець Ломбарді, оцінюючи інтерес Скальфарі до папського вчення, робить висновок, що журналістові не вистачало необхідних богословських та біблійних знань, щоб добре зрозуміти Франциска.
Найбільше уваги представник Ватикану приділив головній тезі статті, а саме: що Папа Франциск заперечує гріх.
«Це, очевидне безглуздя, — сказав о. Ломбарді. —Той, хто дійсно стежить за Папою кожного дня, знає, як часто він говорить про гріх, про становище нас, грішних. До того ж, послання Божого милосердя, на якому зосереджена основна увага Скальфарі, можна зрозуміти глибше тільки тоді, коли зрозуміти реальність гріха. Папа Франциск — єзуїт. Я хотів би нагадати, що «Духовні вправи», які й для нього є також школою духовності та християнського життя, починаються з тижня, присвяченого роздумам над гріхами. Ці роздуми закінчуються розмовою з розп'ятим Ісусом з усвідомленням того, що Творець став людиною і помер за наші гріхи, за мої гріхи. Ця основна духовна динаміка, що теж є динамікою самого Папи, спирається на свідомість гріха і прохання про прощення: бачити нескінченне милосердя Боже і так увійти в християнське життя, оновлене на досвіді милосердя і любові до Бога. Хто заперечує гріх, не може зрозуміти послання милосердя».
За матеріалами: Католицький Оглядач
фінансово.
Щиро дякуємо!
