Роздуми над Словом Божим на понеділок XVI Звичайного тижня, рік ІІ
Учні й навіть звичайні люди називали Ісуса Христа Вчителем. Хто є вчителем у моєму житті?
Учні ходили разом з Ісусом, дивилися, що Він робить, брали з Нього приклад поведінки.
Певною мірою, Ісус був кумиром для учнів. Бо вони залишили все: свої сім’ї, домівки, роботу — і пішли за Ним. Цікаво, а хто є вчителем-кумиром у моєму житті? Може, робота, або світ із його чудовими розвагами і спокусами? З якого джерела я наповнююся, яка ієрархія цінностей у моєму житті? Закликаю всіх нас подумати над цими питаннями!
Учням було добре з Ісусом: спокійно, затишно. Може, вони бачили зміни в собі, у своїй поведінці. І книжники та фарисеї бачили, що людям добре з Ісусом. Розуміли, що Він щось таке має, що може заспокоїти людину, втішити, зцілити. Але не хотіли прийняти цього, тому вимагали від Нього конкретного знаку, чогось надприродного, якогось видовища.
Часто у своєму житті я не до кінця вірю, не до кінця довіряю і постійно прошу в Бога підтвердження, конкретного знаку, щоб упевнитися, що це від Нього.
Ісус далі говорить, у Слові, про знаки: про Йону, який три дні був у нутрі кита. Ісус хоче показати, що Бог завжди дає людям знаки, підтвердження, але ми не завжди хочемо бачити їх. Господь дає і мені знаки, просто я їх не помічаю, не вмію або просто лінуюся уважно подивитися, щоб побачити. І тому прошу підтвердження-знаку, бо маю малу віру.
Кажуть, що Господь щодня дає мені знаки! Просто через клопоти і переживання, я не бачу їх.
Хто є вчителем у моєму житті?