Роздуми над Словом Божим на спомин Введення у храм Пресвятої Богородиці
Господь звершив свій суд водою і вогнем: водою своїх сліз і вогнем свого страждання. Його вхід до Святині, що закінчує Євангеліє дитинства і публічного життя, є сповненням останньої обітниці Старого Завіту — відвідин Бога в місці його помешкання (пор. Мал 3, 1 нн). Господь залишив свій дім, бо той став переповнений усілякою гидотою і перетворився на печеру розбишак (пор. Єр 12, 7 нн). Культ Єдиного Бога замінено культом мамони.
Ісус входить, щоб очистити Божий дім і наповнити його Славою. Викидає божків, а на їхнє місце ставить себе і своє Слово. Ті, хто Його слухають, стануть живими каменями нової святині. Ось так сповнюється пророцтво, згідно з яким нова святиня буде домом молитви (пор. Іс 56, 7). Саме в цій новій святині, людина творить спільноту з Богом, присутнім уже зараз в Ісусі, Його Слові та Його Церкві.