Бог реальних людей, а не теоретичних викладок

Роздуми над Словом Божим на суботу ХХХІІІ звичайного тижня, рік ІІ

«Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі для Нього живуть». У відповідь деякі з книжників сказали: «Учителю, добре Ти сказав». Тож більше не наважувалися Його ні про що запитувати.

У сьогоднішньому читанні можемо побачити заздрість і зацікавлення стосовно Ісуса.

Садукеї — вірні Богові, які дотримувалися законів, постилися, молилися. І тут бачать, що прийшов хтось, хто навчає і кого всі слухають, і навіть наслідують Його, ім’я Йому Ісус із Назарета, син теслі. Можемо відзначити заздрість садукеїв, які бачать, що Ісус прийшов у місто чи село, проповідує про Бога Отця, і натовпи народу за Ним ідуть, щоби слухати Його навчання.

Часто так стається у житті: ти все правильно робиш, молишся, сповідаєшся, добре говориш, виконуєш приписи закону — все як садукеї. Але за тобою не йдуть люди, не хочуть слухати. І тут з’являється хтось, якась людина, яка говорить до інших — і її слухають, навіть більше — йдуть за нею! Є священики по наших храмах, яких парафіяни слухають, якими захоплюються, наповнюються Божою присутністю через їхні проповіді. І до такого приїжджають з інших міст, щоби послухати, порадитись. Як до Ісуса люди приходили з різних міст, щоб послухати Його навчання, зцілитися. А є священик або мирянин-служитель, до якого не йдуть…

Звичайно, не в тому питання, щоб шукати людської слави; але увага інших — це достатньо об’єктивний критерій.

І тут ми можемо пізнати благодать. По благодаті дається нам (див. Лк 2, 40). Ісус був близько Бога і тому мав благодать. Маючи відносини з Богом, маю благодать від Нього.

Садукеї хотіли впіймати Ісуса на слові, цитуючи закон Старого Завіту, залишений Мойсеєм. У коментуванні ситуації з жінкою різних чоловіків можемо побачити цікавість садукеїв: а що ж Він скаже? Ісус підкреслив важливість воскресіння до життя вічного, а не земного. І те, що ми маємо тут, на землі, того немає в Небі у Отця (пор. Лк 20, 34‑36).

Лк 20, 37-38. Ісус підтверджує, що Господь є Богом Живих, словами Мойсея зі Старого Завіту, а саме Вих 3, 6. Авраам, Ісаак, Яків — це реальні постаті. Господь це Бог конкретних людей, із реальними долями життя.

Можемо бути вірними букві закону, але мертвими, як обговорювані чоловіки однієї жінки. Може, варто відкритися на благодать, щоби впустити справжнього Бога реальних людей у своє життя?