Минуло лише кілька днів відтоді, як ураган 5‑ї категорії «Меліса» пронісся через Ямайку, знищуючи все на своєму шляху. Повної картини завданої шкоди ще немає, адже багато сіл досі відрізані від світу — дороги заблоковані, а зв’язок утруднений.
Сестра Барбара Мєнсопуст SSpS із Польщі, місіонерка зі Згромадження Служниць Святого Духа, працює координаторкою катехитичної діяльності архідієцезії Кінгстона і служить на Ямайці з 2012 року. Під час урагану вона перебувала у своїй спільноті в Морант-Бей (на південному сході острова). Вона ділиться пережитим досвідом цього стихійного лиха.
«Наша місцевість постраждала, але це ніщо в порівнянні з іншими частинами — західною частиною Ямайки», — починає сестра Барбара.
Під час урагану
Сестра Барбара описує досвід своєї спільноти — до якої ще належать сестри Юліана й Моніка — під час бурі:
«Чотири дні ми були у домі. Вікна були забиті залізними щитами та дерев’яними дошками, тому ми не бачили, що відбувається зовні. Ми лише чули шум і вітер, але нічого не могли побачити.
У нас були свічки. Електрику відключили, холодильник не працював, тому ми їли тільки те, що могли приготувати. Наша каплиця розташована у підвалі — це єдина кімната внизу. Ми боялися, що вітер може зірвати дах, тому більшість часу проводили в каплиці.
Ми молилися, розмовляли і підтримували одна одну, щоб пережити цей важкий час. Коли ти сама у своїй кімнаті, в темряві, без електрики, — це страшно й неприємно; тому ми намагалися бути разом — це допомагало. Ми мали достатньо їжі й води, підготовленої заздалегідь».
Побачити світ після урагану
Те, що може звучати як опис ночі Виходу, коли Бог побив первістків у Єгипті, стало для с.Барбари та всіх ямайців реальністю.
Після чотирьох днів страху, темряви, дощу та нищівного вітру черниці нарешті змогли вийти з дому і побачити, що сталося. Того ж дня вийшло сонце. Потрощені гілки лежали на землі й посеред вулиць. Деякі будинки залишилися без дахів.
Але руйнування в їхній місцевості були не такими тяжкими, як в інших частинах острова. Брати-вербісти SVD (Згромадження Божого Слова) прийшли, щоб розчистити гілки і зробити прохід із подвір’я, а сестри почали сортувати одяг із контейнера, готуючись вийти до людей після урагану.
«Половина Ямайки втратила своє майно — все повністю зруйноване. Ті, хто й раніше мав небагато, жив у простих будинках, втратили абсолютно все. Ті, хто мав добрі домівки, — відбудують; але мені дуже шкода тих, хто тепер не має нічого», — каже с.Барбара.
Багато людей досі намагаються зв’язатися зі своїми родичами та друзями в інших частинах острова, адже електропостачання ще не відновлено. Вони не знають, чи живі їхні близькі. Це глибоко болюча ситуація для родин.
Сумні новини з різних частин острова
Сестра Барбара ділиться повідомленнями, що поширюються по острову, від інших чернечих спільнот, які служать на Ямайці. Усі переживають трагічні наслідки.
«Отець Войтек, польський священник, який служить у дієцезії Монтего-Бей, витратив три години, щоб дістатися однієї зі своїх трьох парафій, розташованої лише за 17 км. Дах церкви повністю зірвало; парафіяльний дім зруйнований.
Інша чернеча спільнота сестер утримує будинок для людей похилого віку — дах їхнього дому також знищено. Не знаю, як їм вдалося вберегти своїх підопічних».
Надія посеред руїни
«Але одне мушу сказати: ямайці дуже сильні!» — каже сестра.
Вона згадує свій перший досвід урагану багато років тому.
«Через кілька місяців після мого прибуття на Ямайку у 2012 році стався ураган ‘Сенді’. Він був дуже сильним, хоча не таким руйнівним, як теперішній. Я відвідала сім’ю, чий дім був наполовину зруйнований. І що я почула від них: ‘Сестро, ми дякуємо Богові — ми живі, і це найважливіше!’
Тоді я вперше зрозуміла, наскільки сильні ямайці. Вони здатні долати надзвичайно важкі життєві ситуації. Це справді стійкий народ. Я чую, як вони знову і знову повторюють: Дякувати Богові, ми живі!»
Важкі дні попереду
Понад половина острова досі без електрики й води, і відновлення постачання триватиме кілька тижнів. Не працюють магазини, автозаправки, банки. Поля і врожаї знищені повністю.
Парафії архідієцезії Кінгстон оголосили про спеціальний збір протягом листопада, щоб допомогти ямайцям, які нині перебувають у великій скруті, відбудувати своє життя. Кожна допомога має велике значення, адже люди втратили буквально все.
Ще до того, як ураган досяг Ямайки, новина про наближення однієї з найсильніших бур в історії поширилася по всьому світу. Сестра Барбара отримала дзвінок від незнайомої людини з Польщі, яка запропонувала допомогу. Страждання ямайського народу зворушили серця багатьох.
Перед лицем величезних втрат сестра Барбара знаходить надію у співчутті й силі, які єднають людей із різних континентів.
с. Едіта Марія Улман SSpS
фінансово.
Щиро дякуємо!
