Малала Юсуфзай, яка на цьому тижні отримала призначену їй цьогорічну Нобелівську премію миру, на Заході вважається бездоганною героїнею. Але в її рідному Пакистані вона стикається також і з недовірою, навіть із несприйняттям.
17-річна Малала Юсуфзай, наймолодша нобелівська лауреатка в історії, стала відомою всьому світові, борючись за право дівчат на навчання в охопленому війною і опанованому мусульманськими фанатиками афгансько-пакистанському прикордонному районі.
2008 року, коли її рідну долину Сват захопили під свій контроль пакистанські таліби, 12-річна тоді Малала створила свою інтернет-сторінку, щоб писати щоденник, де виступала проти талібів, які ввели розділення за статтю в школах. У багатих еміратах над Перською затокою роздільне навчання здійснюється завдяки існуванню окремих шкіл і класів для дівчат і хлопців. У бідному Афганістані та в афгансько-пакистанській прикордонній зоні нав’язуваний талібами розподіл призводить до виключення дівчат з освіти до часу створення для них окремих шкіл.
Інтернет-щоденник Малали зацікавив редакцію ВВС, яка запропонувала дівчинці публікувати її записи у себе. Малала стала відомою, але стягнула на себе також і гнів талібів, які, хоч вона писала під псевдонімом, вислідили її у долині Сват і заприсяглися помститися.
У жовтні 2012 р. вони затримали шкільний автобус, яким їхала Малала, щоби звершити покарання. Куля влучила дівчині в голову, але не вбила її. Тяжко поранену дівчину врятували пакистанські лікарі, а повну реабілітацію вона відбула вже у Великій Британії, куди перебралася разом з усією сім’єю.
На Заході вона стала символом боротьби з новітнім варварством, представниками якого у Нью-Йорку, Парижі чи Римі вважають талібів і всілякої масті джихадистів. Цього року, за боротьбу дівчат за право навчатися, Нобелівський комітет з Осло призначив Малалі Юсуфзай нагороду.
Але у Пакистані, а також у Південній Азії не всі поділяють західний захват Малалою. Коли вона вибиралася в подорож до Осло, щоб отримати премію миру, в пакистанських школах тривала акція «Я не Малала», а її організатори вимагали від уряду в Ісламабаді, щоб заборонив у Пакистані продаж її спогадів, написаних британською журналісткою Крістіною Лемб і виданих під назвою «Я Малала». Організатор акції Мірза Кашіф Алі, голова Національної федерації приватних шкіл у Пакистані, звинуватив Малалу Юсуфзай та її батька у прихильності до письменника Салмана Рушді та його книжки «Сатанинські вірші», забороненої в Пакистані за блюзнірство проти ісламу. В розмові з журналістом «New York Times» Мірза Кашіф Алі сказав, що в акції засудження Малали Юсуфзай взяли участь 150 тис. учнів, і звинуватив Захід, що там спеціально просувають цю дівчину, аби нав’язати Пакистану власні взірці й систему цінностей.
Як несвідому маріонетку, що вислужується перед Заходом, Малалу вже давно засуджують пакистанські релігійні партії, а парламент Паштунсько-Хайберзької провінції, до якої належить долина Сват, замість постанови про вшанування Малали ухвалив резолюцію, яка вимагає від США звільнити з ув’язнення Аафію Сіддікі, засуджену сумарно до майже 100 років в’язниці за співпрацю з Аль-Каїдою.
Несподіваними співучасниками кампанії критики щодо Малали у Південній Азії стали ворожі мусульманським радикалам ліві діячі й захисники прав людини з Індії. Одна з їхніх керівничок, письменниця Арундаті Рой, в інтерв’ю переймається, що хоч Малалі й не можна відмовити у рішучості та відвазі, однак вона стала несвідомим знаряддям у руках правителів Заходу, який бореться за своє панування у світі. А на думку іншої індійської письменниці й суспільної діячки Фарзани Джерсі, Захід тільки використовує Малалу, аби ставити її як приклад героїні і «доброї мусульманки» за взірець молоді у світі ісламу, приваблюючи її до світу західних цінностей.
За матеріалами: wiara.pl
фінансово.
Щиро дякуємо!
