Мученик — не той, хто загинув, але хто любив до кінця

Роздуми над Словом Божим на свято св. Стефана, первомученика

Стефан, освічений юдей, який прекрасно знав Писання і вільно володів грецькою, ймовірно з цього погляду був вищий за всіх у первісній Церкві включно з Апостолами. Він міг стати Апостолом як св. Павло, і ми б, можливо, мали у Новому Завіті «Послання св. Стефана». Він міг вільно розвивати свою діяльність, аби лиш надмірно не нариватися. Проте він обрав інший шлях: шлях проголошення правди про Христа своїм співвітчизникам, які у Нього не повірили. Він вибрав радше дорогу свідчення про правду своїм життям, ніж дорогу церковної кар’єри. Не запрагнув зберегти своє життя «задля блага Церкви».

Став першим мучеником. Не тільки хронологічно першим, але й взірцем мученика. Віддав життя за правду, але не тільки це — і не це насамперед — робить його взірцем мучеників. Найважливішими були його останні слова: «Господи, не зарахуй їм цього гріха!» (Діян 7, 60). Цими словами він у своїй смерті уподібнився до смерті свого Господа. Визнав не тільки віру в Нього, але й любов до Нього, яка не могла не пролитися на супротивників. Він учинив так, як учинив Христос. Послідовно пішов Його слідами.

Тому мучеництво християн ніколи не сприймалось у Церкві як трагедія. Зовсім навпаки — воно було славою і гордістю Церкви. У перші століття християнства чимало Отців Церкви писали роздуми «Заохочення до мучеництва» — і, зазвичай, пізніше самі ставали мучениками. Для Церкви мучеництво це не лихо, а втеча від лиха!

Це вчення важливе для нас, нинішніх християн, коли чуємо про те, що у багатьох місцях світу християн переслідують. Релігійне переслідування недалеке і від України: достатньо подивитися на мотивацію тих, хто скоюють жахливі злочини на Донбасі та інших окупованих територіях. Або з іншого боку: на тих, хто відпрацьовуючи гранти, приписує «совок» і «промосковські скрепи» тим, хто виступає за збереження традиційних сімейних цінностей, а гріх називає гріхом. 

Для мучеництва за віру замало зазнати смерті з того приводу, що ти християнин. Треба, як св. Стефан, молитися за своїх переслідувачів. Замало визнати віру у Христа — треба мати у собі любов Христа.

Христос сказав: «Вас будуть усі ненавидіти за Моє Ім’я, але хто вистоїть до кінця (тобто — хто вистоїть у любові), той спасеться» (пор. Мт 10, 22).