Роздуми над Словом Божим на четвер ІІ Великоднього тижня
«Хто приходить згори, Той над усіма. Хто із землі, той земний і по-земному говорить. … Бо Кого Бог послав, Той говорить Божі слова, тому що не міркою Бог дає Духа».
Цими словами Йоан хотів засвідчити, що Ісус — не просто «один із видатних людей» чи одним із пророків, як багато хто вважав. Христос — понад усім. І це «понад» вказує на Його Божественність.
Не лише за часів Йоана Хрестителя, але й сьогодні багато хто вважає Ісуса «одним із». У світі дедалі більше поширюється, з одного боку — зацікавлення духовністю, а з іншого — духовний релятивізм («усе відносно»). Часто можна зустріти вислів: «Неважливо в якого бога вірити, аби лиш ти вірив і діяв по совісті». Тому деякі люди ставлять поруч Ісуса, Магомета, Будду та інших, а відверте проголошення Христа вважають пропагандою й насильницьким насаджуванням чиєїсь віри. Прикро, що такі думки можна зустріти й у віруючих людей, які ходять до Церкви Христової та приступають до Його Таїнств. У них, можливо, ці думки звучать дещо по-іншому, зміст же їхній залишається тим самим: «Навіщо мені комусь розповідати про Ісуса? Навіщо євангелізувати? Кожен хай собі вірить як хоче, аби лиш був доброю людиною».
Проте сьогодні Йоан говорить дуже критично: «Хто вірить у Сина, той має вічне життя, а хто Сину не кориться, той життя не побачить, але Божий гнів перебуває на ньому». Важка ця мова. Хто може її слухати? Але вона містить в собі істину: ніхто інший не полюбив мене аж до смерті, ніхто інший не помер за мій гріх — тільки Господь Ісус Христос.
фінансово.
Щиро дякуємо!
