Роздуми над Словом Божим на четвер ІІІ Великоднього тижня
Кожен з нас хоче бути захищеним, відчувати безпеку у своєму житті.
І ми можемо це мати в Ісусі Христі через Бога Отця. У 44-му вірші сьогоднішнього Євангелія ми бачимо нероздільність і єдність Ісуса з Отцем Небесним. Бачимо, що Господь приводить нас до Ісуса. Також Христос дає нам заповідь, що воскресить нас останнього дня. Він уже сьогодні воскресив мене з гріха, зі старого життя і дав нове життя у Господі (пор. Мт 11, 28).
Наступний вірш показує нам важливість постаті батька. Батько — це голова, фундамент. Ісус показує нам важливість пізнання Бога-Отця, щоб ми побачили свою істинну приналежність до Нього як Його діти. А також ми пізнаємо Ісуса як Сина Отця, побачимо приналежність Христа до Господа і подібність до нас. Адже Ісус так багато страждав за нас на землі у людській природі, щоб бути не тільки духовно, але й фізично з нами: з нашими проблемами та стражданнями, з нашими залежностями.
Отець і Син — це дивовижний зв’язок. Йоан хоче показати важливість цього зв’язку. Коли син знає свого отця, то він знає свою історію, ідентичність і може обрати свій шлях. Ісус знав свого Отця, знав для чого Він тут, на землі, знав що і коли повинен був робити, знав свою цінність в очах свого Батька.
Ми також маємо таку можливість — бути цінними в очах Господа. Нам просто треба це прийняти й повірити в це: ми вже люблені й цінні. Тому Отець Небесний віддав на хрест свого Сина, щоб відкупити нас і дати нам нове життя.
Сьогодні Ісус запрошує нас вірити, бо за вірою нашою дано буде нам. Ще одна заповідь від Ісуса: вірити — це жити життям вічним (пор. Йн 6, 47).
Далі Христос хоче показати важливість духовної їжі. Ісус на конкретному прикладі хоче показати, що Він може дати життя — вічне життя (пор. Йн 6,50-51). В останніх віршах сьогоднішнього фрагмента ми можемо побачити важливість і цінність Євхаристії, прийняття тіла Христа.
«Хліб же, який Я дам, — це Моє тіло заради життя світу!» (Йн 6, 51).