ПАСТИРСЬКИЙ ЛИСТ РИМСЬКО-КАТОЛИЦЬКИХ ЄПИСКОПІВ УКРАЇНИ НА АДВЕНТ 2015 РОКУ
«МИЛОСЕРДНІ ЯК ОТЕЦЬ»
Дорогі Священики та Богопосвячені особи!
Возлюблені у Христі Брати і Сестри!
13 березня 2015 року у Базиліці святого Петра в Римі під час покутного богослужіння Папа Франциск проголосив Надзвичайний Святий Рік Милосердя. Понтифік тоді звернувся до всієї Церкви словами: «Дорогі Брати і Сестри, я часто думав про те, як Церква свою місію свідка милосердя може чинити більш реальною. Це шлях, який починається від духовного навернення. Саме тому я вирішив оголосити Надзвичайний Ювілей, в центрі якого буде Боже Милосердя. Це буде Святий Рік Милосердя. Переживаймо його в світлі слів Господа: «Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний» (Лк 6, 36). Стосується це насамперед сповідників. Багато милосердя! Рік Милосердя розпочнеться в цьогорічну урочистість Непорочного Зачаття, а завершиться 20 листопада 2016 року, в неділю Господа нашого Ісуса Христа Царя Всесвіту, який є живим обличчям милосердя Отця. Я переконаний, що вся Церква, яка дуже потребує милосердя, адже всі ми грішники, зможе знайти в цьому Ювілеї радість, аби відкрити і вчинити плідним Боже милосердя, через яке ми покликані втішати кожну людину наших часів. Не забуваймо, що Бог усе прощає і що Бог завжди пробачає. Не втомлюймося просити пробачення».
У буллі «Misericordiae vultus» Папа написав: «Нам треба невпинно споглядати цю таємницю милосердя. Вона для нас становить джерело радості, потіхи і миру. Вона — умова нашого спасіння. Милосердя — слово, яке об’являє Пресвяту Трійцю. Милосердя — це найвищий і остаточний акт, у якому Бог виходить нам назустріч. Милосердя — основоположний закон, що мешкає у серці кожної людини, коли вона щирими очима дивиться на свого брата, якого зустрічає на життєвому шляху. Милосердя — шлях, що єднає Бога з людиною, оскільки відкриває серце на надію бути любленим навіки, незважаючи на обмеження нашого гріха».
Погляд Святішого Отця на милосердя скеровує нас на дві дороги. Перша пригадує, що це Бог є тим, хто виходить нам назустріч. Підтвердження цього знаходимо в притчі про Марнотратного Сина. Там бачимо Отця, який тужить і очікує на повернення свого сина. І в цьому вимірі Понтифік прагне, щоб: «ювілейний відпуст був для кожного справжнім досвідом Божого милосердя, що до всіх виходить назустріч з обличчям Отця, який приймає і пробачає, цілковито забуваючи гріх».
Аби могти отримати відпуст, вірні повинні здійснити паломництво до Святих Дверей, відчинених у кожній катедрі та в святинях, визначених дієцезіальним єпископом, а також у чотирьох Папських базиліках у Римі. Можливість отримання ювілейного відпусту мають також ті, хто не має змоги здійснити паломництво до Святих Дверей, стосується це насамперед хворих, самотніх, в’язнів, людей похилого віку. Для отримання відпусту вони мають «з вірою та радісною надією переживати час випробувань, приймаючи Святе Причастя чи беручи участь у Святій Месі та в спільній молитві, також за посередництвом засобів мас-медіа».
Очевидно, сам перехід крізь Святі Двері не змиває наших гріхів, це повинно відбутися в Таїнстві покути і примирення. Тому у визначених храмах є необхідним особливе служіння в сповідальниці.
Друга дорога — це звернення уваги на вчинки милосердя стосовно тіла та душі. У зв’язку з цим Папа пише: «Досвід милосердя стає видимим у свідченні конкретних знаків, так, як цього вчив нас сам Ісус. Щоразу, коли вірний сам зробить кілька з цих вчинків, він певно отримає ювілейний відпуст».
На цій дорозі потрібно заново подивитися на духовну та матеріальну вбогість. Це ми, несучи людям надію, втіху, молитву, пробачення, маємо бути Апостолами Милосердя. Це ми через добрі вчинки повинні наблизитися до потребуючих. У нашій Батьківщині вбогість поширена, і з нею бореться чимало людей. Приводів до такого стану речей достатньо: війна на сході України, безробіття, низька заробітна плата і пенсія, розбиті подружжя та осиротілі діти. Багато сімей страждає внаслідок розлуки, викликаної виїздом за кордон у пошуках праці. А скільки ж хворих самотньо страждають у своїх домівках, по лікарнях, будинках пристарілих! Наблизьмося до наших братів і сестер, які перебувають у потребі, й робімо їм християнські вчинки милосердя. Поділімося добротою, щоб колись почути від Ісуса слова: «Усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших, — ви Мені зробили (Мт 25, 40).
У Році Милосердя Папа багато уваги приділяє справі належної індивідуальної та суспільної вразливості підходу до дару нового життя. Стосується це насамперед драми абортів та жінок, які їх робили. «Знаю, що це драма екзистенційна і моральна. Я зустрів багато жінок, які мали на серці шрами, залишені їм важким і болісним вибором. Те, що відбулося, є глибоко неслушне; проте, коли це зрозумієш у повній правді, можна не втрачати надію. Нікому, хто жаліє, не можна відмовити у Божому прощенні, особливо коли він зі щирим серцем приступає до Таїнства Сповіді, аби примиритися з Отцем», — написав Папа Франциск. У зв’язку з цим в Ювілейному Році він постановив дозволити кожному священику розрішати з гріха аборту людей, які його скоїли, а тепер щиро жаліють і просять пробачення.
Дорогі Брати і Сестри!
Перед спільнотою Церкви у світі, і в Україні зокрема, стоїть велике завдання, адже в переживанні Року Милосердя йдеться не про великі лозунги і декларації, а про свідчення нашого християнського життя, для того, щоб показати іншим дорогу до Бога, який не хоче карати, а хоче любити милосердною любов’ю.
Наш спільний ювілейний шлях милосердя розпочнеться відкриттям Святих Дверей в усіх катедрах і конкатедрах у неділю 13 грудня 2015 року. А у визначених єпископами святинях інавгурація року Милосердя і відкриття Святих Дверей відбудеться через тиждень, у неділю 20 грудня 2015 року. Підготуймося до цих подій, сповідаючись і пробачаючи завдані нам кривди, щоби з чистим серцем увійти в простір милосердя, в якому чекає на нас Добрий Милосердний Отець.
У цьому важливому році нехай огортає нас своєю опікою Мати Милосердя і наші Святі Покровителі, а благословення, яке уділяємо в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, допоможе нам перемагати зло добром і ненависть — любов’ю. Амінь.
Львів, 25 листопада 2015 року
N. 51/2015
Конференція Римсько-Католицьких Єпископів України
Просимо цей лист прочитати на всіх Євхаристіях у ІІ Неділю Адвенту,
6 грудня 2015 року.
фінансово.
Щиро дякуємо!
