Ентомологи пишуть, що коли мураху її клан чомусь виганяє з мурашника, вона гине протягом 2‑3 днів. Але незрозуміло чому: за цей час вона просто не може загинути від голоду чи спраги.
Учені вважають, що смерть такої мурахи настає від того, що вона залишається без керування «згори» та гине від шоку, пов’язаного з необхідністю робити самостійні рішення, до чого вона не здатна. Саме так влаштований її тип поведінки. Здається, що абсолютно так само влаштовані мозок, психологія і тип поведінки ватників. Ненависть до українців — це ненависть до необхідності самостійного мислення. Це доводить навіть презирливе прізвисько «свідомі», чи гірший варіант — «свідоміти». Тобто російською це слово означає «сознательный». Привчені від дитинства жити мурашиною купою, бути гвинтиком загального нещадного механізму мурашника, де кожен — ніщо, а всі разом — «сила», виконувати накази «згори» без роздумів, навіть якщо ці накази і злочинні, — вони завжди були врятовані від головного: від відповідальності за свою діяльність і свої вчинки («Всі так робили. Мені наказали, я зробив. В чому я винний?»), і не обтяжують мозок («є вождь, нехай він і думає»). Громадянська, людська і моральна свідомість для них нестерпна: свідома людина бере на себе частину відповідальності за життя свого суспільства, відповідальність за власне життя та життя своєї родини, за вчинки, які вона робить. І це вже для ватника є нестерпним і чужим для нього як для істоти стадної, що не звикла ані до мислення, ані до відповідальності перед суспільством, власною сім’єю, ба навіть перед самим собою. Звідтіля й ненависть до українців, тобто народу, який споконвіку прагне взяти свою політичну і суспільну долю у власні руки, а не віддавати її в руки «нашого царя-батюшки».
Колись один політик сказав до німців: «Я звільняю вас від химери совісті!» Російські політики вже півтисячи років як звільнили більшість свого народу від «химери мислення». І тим самим посіяли ненависть до українців. Десь так.
о.Вадим Соколов
Фото: pixabay