У Хмельницькому вулицями міста пройшла Хресна хода. Віряни та священики молилися за воїнів, що загинули в АТО, за мир в Україні. У ході взяли участь матері та дружини загиблих військових. Зі світлинами загиблих воїнів та сльозами на очах вони просили в Бога миру для України.
Отець Анатолій Білоус, настоятель храму Христа Царя Всесвіту, розповів CREDO про мету та значення таких молитовних заходів, а також їхню важливість для родин, що втратили своїх близьких.
— Відзначаючи поминальні дні і переживаючи із цілою нашою Церквою час молитви за наших померлих, ми організували молитву за всіх полеглих воїнів АТО і запросили їхні родини, друзів, побратимів, які перебували з ними у зоні бойових дій, а також міську владу та інші міські організації та спільно пройшли хресною ходою вулицями міста, просячи Бога про мир та покращення ситуації у нашій країні. Ми молилися за всіх тих, що віддали своє життя, за батьків і родичів, що втратили своїх дітей, своїх чоловіків, друзів. Ми хотіли їх підтримати, наповнити їх надією на Воскресіння Христа, адже життя вірних не закінчується, а лише змінюється. Прагнули також підкреслити той важливий момент для кожного християнина, що немає більшої любові , аніж віддати життя своє за друзів.
Приємним було також те, що військові капелани та представники інших церков та деномінацій прийшли на цю спільну молитву і засвідчили свою солідарність та єдність, що незважаючи на те, як багато у світі зла та насильства, ненависті, люті та озлобленості, ми все ж будуємо дорогу до єдності та любові Христової, щоб наповнюватися нею і ділитися з тими, хто цього насправді потребує.
Після хресної ходи ми прийшли до храму, де звершили Пресвяту Євхаристію. І сталася вражаюча річ – одна із матерів, що втративши сина, переживала бунт проти Господа Бога, підійшла до нас після Меси, під час якої дуже плакала, і подякувала за те, що ми молилися за її сина, це допомогло їй знову повернутися обличчям до Бога.
Потім, у нижньому храмі, ми влаштували спільний поминальний обід для всіх, що прибули з далеку — Славути, Шепетівки, Дунаївців та Деражні. Це була можливість для військових та родичів загиблих поспілкуватися, побути разом, пережити єдність.
Фото: Руслан Великий
фінансово.
Щиро дякуємо!
