Євангеліє свідчень

Роздуми над Словом Божим на четвер IV тижня Великого Посту

Євангеліє від Йоана — це Євангеліє свідчення. Тридцять три рази вжито у ньому дієслово «свідчити» і ще 14 разів слово «свідчення». На початку у пролозі (1, 18) написано: Бога ніхто ніколи не бачив; Єдинородний Бог, що в Отцевому лоні, той об’явив. Єдиним свідком Бога Отця є Ісус Христос, Божий Син, який прийшов, бо був посланий, щоб свідчити Істину. Свідок — це той, хто особисто бачив, був при якійсь події.

Однак свідчення Його юдеї не приймали. Вони гадали, що все вже знають про Бога, якщо досліджують Писання, і що мають повноту життя. Та Ісус їм докоряє: не мають вони в собі любові до Бога, адже ані голосу Його ніколи не чули, ані виду Його не бачили. Вони затримались на самому слові, без особистих відносин із Тим, хто говорить. Тому Ісус їх запрошував прийти до Нього, а не досліджувати мертву букву Закону. Лише серце, що любить Бога, розпізнає в Ісусі Улюбленого Єдинородного Сина Отця, котрого любить Отець і все появляє Йому (5, 20).

Юдеї вчинили справжній судовий процес Ісусові й вимагали свідчення: Не має вартості один лише свідок: на слово двох свідків або на слово трьох свідків справа стане чинною (Втор 19, 15). Перш за все Ісус закликає на свідка свого Небесного Отця, тому що Він ніколи не є сам (Йн 16, 32). Божий Син усе чинить зі Своїм Отцем і до-вершує діла, які розпочав та передав Йому Отець. Тому самі діла свідчать про Нього. Що людина чинить — те свідчить про те, ким вона є: Отож по їхніх плодах пізнаєте їх (Мт 7, 20).

Іншими свідками Ісуса Христа є Йоан Хреститель, Святі Писання і Мойсей.

Кожний, хто живе словом Божим і впроваджує його у своє життя, для кого слово є початком діла, стає свідком Отця. Той приймає свідчення Сина, хто прийшов до Нього, аби мати життя.

Це сталося з першими учнями, які запитали: Учителю, де перебуваєш? Відрік Він їм: «Ходіть та подивіться». Пішли, отже, і побачили, де перебуває, і того дня залишилися в Нього (Йн 1, 38‑39).