Ґреґ Сміт з Орландо, США, щовівторка запрошував Емі Джой на обід.
Ця жінка ніколи не випрошувала грошей і не нарікала на життя, хоч була безпритульною, і його це зворушувало.
Якось вона розговорилася і розповіла йому те, у що Ґрег просто повірити не міг. Отож він вирішив поділитися почутим на Фейсбуку.
«Останні кілька тижнів, по вівторках, ми з Емі Джой зустрічалися на розі вулиць Пайн і С. Оранж Ів у центрі Ордандо. На роботу я ходжу в костюмі, отож на вулицях центру мене часто просять про гроші. Щодня я бачу Емі на розі цієї вулиці, а вона ніколи не просила у мене грошей… Коли я проходив обік, вона з усмішкою казала: «Добридень, пане, зичу хорошого дня. Щасти Боже!» Отож я вирішив, що по вівторках братиму її на обід. Протягом 30 хвилин розмови я чую від неї, яка вона щаслива, хоча насправді то в неї нічого немає.
На минулому тижні ця симпатична жінка сказала мені щось, що мене до глибини вразило… Емі не вміє читати!!! Емі не палить, не п’є, не залежна від наркотиків… ВОНА ПРОСТО НЕ ВМІЄ ЧИТАТИ! Вона не мала у своєму житті нікого, хто міг би її цього навчити. Розповіла мені, як їй важко знайти роботу, не вміючи читати. Всі зібрані гроші вона віддає на бібліотеку, де позичає книжки, аби навчитися читати. Мене це просто пошматувало! Вона воліє навчитися читати, аби, можливо, знайти в майбутньому якусь роботу, аніж щось з’їсти…
Я щасливчик, бо був обдарований парою прекрасних батьків і чудесною сім’єю, яка завжди надавала мені все, чого я в певний момент потребував. Емі Джой, на жаль, цього не мала. Отож тепер я не тільки зустрічаюся з нею, аби разом пообідати, але і щоб навчити її читати. Щотижня я беру одну книжку в бібліотеці й ми разом читаємо її у вівторок, а решту днів — вона сама. Я написав цей постинг не для того, щоби хтось пожалів Емі або щоби мене похвалив, ніби я зробив щось добре для когось, хто у скрутному становищі.
Я ділюся цим, бо маю сподівання, що це може когось підштовхнути, аби допоміг ближньому. На світі є багато таких, як Емі. Вони не всі голодні, безпритульні або скривджені. Дехто може бути з твоєї родини чи друзів.
Допомагати людям у потребі — це так само просто, як сказати “привіт” або всміхнутися. Якщо тебе хоч трохи зворушила ця історія, постав лайк і пошир далі. Якщо ні, то не переймайся. Ніколи не відомо, що ти можеш зробити для іншої людини, доки не спробуєш.
Хто є твоєю Емі Джой?»