У цю суботу, 31 березня, між Китаєм і Ватиканом може бути підписана угода щодо призначення єпископів, — цитує сьогоднішня офіційна преса у Пекіні заяву високопоставленого чиновника так званої Патріотичної церкви.
Ватикан і КНР не підтримують дипломатичних відносин з 1951 року, а китайські католики розірвані між так званою Патріотичною церквою, яка визнана владою, і підпільною «катакомбною церквою», що підкреслює свою вірність Святому Престолу. Питання про призначення єпископів має вирішальне значення для Церкви в Китаї.
Як зазначив Генеральний секретар не визнаної Ватиканом «патріотичної» Конференції єпископів Католицької Церкви в Китаї Го Цзінкай, «якщо все буде добре, угоду можна буде підписати до кінця цього місяця». Про це повідомляє сьогодні «The Global Times», яка належить керівництву Пекіна.
Згідно з домовленістю, Ватикан може погодитися визнати 7 єпископів, призначених Пекіном без згоди Риму. Наступні єпископські номінації мають бути визначені Папою з числа кандидатів, схвалених урядом КНР. Як повідомила французька католицька газета «La Croix» у Ватикані перебуває делегація китайської влади. Відповідаючи на запитання про близькість порозуміння, речник китайської дипломатії Лу Канг обмежився в середу заявою, що Пекін «завжди щирий у прагненні покращити відносини з Ватиканом».
Єпископ підпільної церкви Вінсент Го Сіцзинь, заарештований в понеділок на південному сході країни, був звільнений після 24 годин ув’язнення, як повідомлялося в середу. Папа попросив його відступити від свого становища на користь єпископа, призначеного Пекіном.
Нагадаємо, Китайська Народна Республіка офіційно є атеїстичною державою, її комуністичний уряд прагне до повної секуляризації суспільства. При цьому він намагається контролювати кожний прояв життя громадян – не тільки релігійного. Китай розірвав дипломатичні стосунки з Апостольським Престолом 1951 року, а за шість років, 1957-го, створили Патріотичний союз китайських католиків, аби через нього здійснювати нагляд над Церквою, та незалежну від Папи конференцію єпископату. Китай намагається створити щось на кшталт національної Церкви, і з цією метою там стали виділяти і висвячувати на єпископів своїх кандидатів, нелегальних на погляд церковного права. На практиці вийшло так, що дієцезії мають подвійне керівництво: єпископа від властей і з папської номінації. Це призвело до розколу серед вірних. Частина їх увійшла до офіційних церковних структур, а частина – до підпільної Церкви, яку визнає тільки Апостольська Столиця.
фінансово.
Щиро дякуємо!
