15-річчя Християнського центру виховання дітей ім. Йоана Павла ІІ святкували 27 травня 2018 р. у Вінниці.
Урочисту Службу Божу в санктуарії Божого Милосердя очолив ректор міжнародної місійної семінарії «Redemptoris Mater» у Вінниці о. Мирослав Цибульський, разом із ним співслужив та виголосив проповідь економ Кам’янець-Подільської дієцезії та директор Карітас-Спес Кам’янець-Подільської дієцезії о. Павло Гончарук.
Ініціатива дитячого садка, як розповіла CREDO його завідуюча с. Ірина Мащицька CSA, належала парафіяльній громаді, яку тоді очолював о. Казимир Дудек. За п’ятнадцять років існування у садочку отримали виховання понад 300 дітей, нині там виховуються 110 хлопчиків і дівчаток віком від 2 до 6 років. У садочку працюють 25 співробітників — миряни і черниці.
«Центр християнського виховання, — сказав, проголошуючи проповідь, о. Павло, — це дуже важливе місце, тому що там є діти. А наше, дорослих християн, завдання, яке витікає з нашої сутності: показати дітям Доброго Бога. Показати своєю добротою, своєю любов’ю. Це місце, де повинна розливатися любов. І вона розливається там у вигляді уваги, тепла, ласки, вона проявляється в тому щоб узяти на руки і погладити по голівці, щоб подути на порізаний пальчик і переконати, що треба з’їсти кашу». Звертаючись до виховательок, священик побажав їм «бути апостолами любові», а усім парафіянам побажав, щоб у їхньому храмі «завжди палало вогнище любові, і щоб ми могли виносити звідти її вогонь і нести всюди, куди йдемо: в наші домівки, на місце роботи, в школи та інші навчальні заклади, в трамваї і тролейбуси, а діти — в пісочниці …» Він також зачитав вітального листа, що його з нагоди 15-річчя Центру надіслав ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії єпископ Леон Дубравський. А по закінченні св. Служби о. Мирослав і о. Павло уділили благословення індивідуально кожній дитині: і тим, як сказав о. Мирослав, «хто вже ходять, і тим, кого ще носять на руках, і тим, хто ще не встиг народитись».
«В цьому садочку, — сказала матір чотирьох дітей Вікторія Шмігель, — виховувались три мої доньки, і зараз закінчує останній рік мій син. Сестри-виховательки принесли багато в духовний світ моїх дітей. Тепер вони, коли в чомусь сумніваються, питають в мене: «Як угодно Богу — зробити так чи інакше?» В них є бажання молитися, ходити до церкви — їм не треба про це нагадувати, тим більше — примушувати. І мені здається, що це чи не єдиний дитячий садочок в нашому місті, де дітей гладять по голівці перед сном не тому, що “так прийнято”, а зі справжньої любові до них».
«Ми дуже задоволені що саме тут виховувались наші старші діти: хлопчик і дівчинка. Тепер ми віддали молодшого Дмитрика, — говорять Олег і Людмила Ясенецькі. — Нам подобається, що вихователі дбають про духовне збагачення дітей, вчать все робити з молитвою».
«Порівняно з іншими дошкільними закладами, — сказала Юлія Гриб, — для нас є тільки один мінус. Але це тільки для нас: ми живемо в іншій частині міста і нам далеко сюди добиратись. Попри це ми саме сюди віддали своїх старших дітей: Марійку, яка вже закінчила і навчається в школі, і Андрія, якій закінчує в цьому році. Сюди ж віддамо і молодшу доньку Соломію. Чому саме сюди? Тут з самого малку дітям прищеплюють християнські цінності, вчать молитись не тільки перед сном і перед їжею, а й за своїх батьків і рідних, за братиків і сестричок. А ще нам дуже подобається, як вихователі ставляться до дітей: з великою любов’ю і з великою терпеливістю. І дуже шкода, що в нашому місті тільки один такий дитячий садочок, а не хоча б по одному в кожному районі».
Святкування розпочалося Службою Божою, але не закінчилось її завершенням. Розважальну програму, що її підготували в парафії, розпочав концерт випускників дитячого садочка: хлопчики і дівчатка різного віку співали пісні, представляли танцювальні номери, читали вірші — в тому числі і складені ними самими. «Пісню про матусю» та «Колискову» виконали на бандурі сестри Софія, Анастасія та Ольга Мазуренко. Але й по закінченні концерту випускників, сцена не залишилась порожньою: було оголошено творчий конкурс, в якому міг взяти участь кожний охочий. На питання «Хто переміг у конкурсі?» голова журі Неля Дзіс відповіла: «Перемогли усі учасники. Ми нагородили усіх. Не для того, щоб ніхто не образився, а тому, що вони справді на це заслуговували». А от у розіграній під час святкування лотереї виграли тільки ті, хто витягнув виграшні номери. Головний приз — електронний годинник — придбав спеціально для цього заходу депутат міської ради Володимир Онофрійчук. Пан Володимир також подарував дитячому садочку фільтрувальний пристрій для очищення води.
Весь час, поки тривало святкування, кожен з дітей міг знайти собі розвагу, як, наприклад, пострибати на батуті чи покататись на гірці. Було організовано творчий куточок, де хлопчики і дівчатка могли щось зробити власними руками: розмальовувати різні фігурки або складати намиста. А зі старшими дітьми учасник бойових дій на Донбасі ветеран 30 ОМБр Віктор Добровольський провів заняття з основ самозахисту. Цікаві явища діти могли побачити під час експериментів хімічної лабораторії «Фантастична сімка музею науки».
Заключним номером концертно-розважальної програми став виступ семінаристів семінарії «Redemptoris Mater» у Вінниці. Пісні у їхньому виконанні — українські та зарубіжні, переважно латиноамериканські — вже не раз лунали на церковних святкуваннях та урочистостях у вінницьких римо-католицьких парафіях. Від імені семінаристів усіх присутніх привітав ведучий семінаристських концертів Андрій Дурава. «Сподіваємось, що ці п’ятнадцять років були часом прекрасного досвіду для тих, хто виховував дітей, хто згуртовував колектив», — сказав він і побажав, щоби наступні п’ятнадцять років були плідними у християнському вихованні. «Наші пісні ми даруємо вам як знак вдячності усім, хто тут, в Україні, підтримував нас, допомагав нам», — сказав від імені семінаристів-іноземців Алехандро Гевара зі Сполучених Штатів Америки. Свій виступ семінаристи закінчили проханням до всіх присутніх, а особливо — до дітей, молитись за них, за семінарію, за нові покликання до священицького служіння.
Святкування завершилось словами с. Ірини Мащицької: «Хочу подякувати Богу за кожного з вас, хто прийшов на наше свято».
фінансово.
Щиро дякуємо!
