Обітницю дано всім народам, але не всім людям

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 19 червня

Вірою в Ісуса Христа ми досягаємо спасіння: нею виміряються наші вчинки і надія. (…)

Проповідь призначення не повинна перешкоджати проповіді постійності та просування у вірі, щоби ті, кому вона дана для послуху, чули те, що повинні чути. Але як вони почують без проповідника? (…)

Віруючі справді вірять у те, що можуть призвати Того, у Кого повірили, і можуть строго виконати те, що отримали в приписах закону; віра включає в себе те, що приписує закон.

І як будуть проповідувати, коли не будуть послані?

Бог посилає ангелів і збирає своїх вибранців із чотирьох вітрів, тобто з цілого світу (пор. Мт 24,31; Мк 13,27). Якщо у таких народів ще немає церкви, то треба, щоби була, хоча й не всі, хто живе там, повірять. Обітницю дано всім народам, але не всім людям, бо не в кожного є віра. (…)

Павло пояснює, що він мав на увазі під нетямущим народом, оскільки нерозумних взагалі не можна назвати народом. Про юдейський народ він каже, що буде згіршений вірою язичників, бо вони прийняли те, що юдеї відкинули. Кожен народ, що поклонявся ідолам, — повіривши, відходить від язичництва. Тому й каже Павло: Коли ж необрізаний пильнує постанови закону, то чи не порахується йому його необрізання за обрізання? (Рим 2,26) Зміст цього такий: я розбуджу ревність у тих, хто колись не був народом, але став ним, бо був нетямущим раніш і поклонявся ідолам — і залишив язичництво через свою віру в Христа

св. Августин

Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або гаманець WebMoney: WMU U597761928561.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com