Що треба робити, щоб не вигорати духовно і фізично? Ось кілька порад від душпастиря медиків із Хмельницького, отця Володимира Совінського ОР.
1.Ви охрещені? Звертайтесь до сили Святого Духа, який живе у вас.
Тобто до сили Божої любові; її цілюща міць — у вас, не ззовні.
Уникайте вивченої безпорадності через невдачі та поразки.
Тільки Божа любов, Його втручання може щось змінити. Якщо ви охрещені, то Бог живе у вас. Тому насамперед потрібно звернути увагу на те, що вже маєте в собі, перш ніж шукати вирішення проблем назовні. Крім людських можливостей, маємо звернутися перш до Божої сили. Тому молитва до Святого Духа «зішли Святого Духа і віднови лице землі, моєї землі» відновлює життя в нас. Бог дав нам Святого Духа, тепер лише треба просити, щоб Він розбудив у нас це життя, яке ми вже в собі носимо. Просити пробудження тієї сили, яка вже в нас є.
Добре практикувати щоденно молитву про сім дарів Святого Духа або іншу молитву до Святого Духа. Якщо ці дари працюватимуть в нас, то набагато легше буде вийти з кризи.
2.Живіть глибоко релігійними, євангельськими цінностями
Піклуйтеся про гармонійні відносини з головним лікарем — Ісусом із Назарета. В цьому вам допоможе «головна медсестра», Марія з Назарета.
Важливо мати спільний з іншими світ цінностей.
Тільки стосунки зі Спасителем можуть мене спасти. Я потребую Спасителя, бо власними силами неспроможний вийти з кризи. Жити глибоким релігійним, євангельським життям — це увійти в живі стосунки з Воскреслим Христом-Спасителем, разом із молитвою та життям Словом, тобто входити в Його задум, Його волю, знайти цю волю і виконати її. Тому що Бог завжди дбає про наше благо. Моє благо — Його мета. Він хоче добра для мене. Я маю гарантію, що Він мене виведе з кризи.
Жити глибокими євангельськими цінностями — це істиною, справедливістю, любов’ю (до Бога, до ближніх, до себе), милосердям, зокрема, до себе. Увійдіть у глибші стосунки з Ісусом, тільки вони можуть щось змінити у вашому житті.
3.Працюйте не більше, а краще
Не відмовляйтеся від своїх ідеалів (це основа мотивації), а підтримуйте їх реалістичними цілями.
Визначайте: що я спроможний зробити, а що ні? На що я маю сили, а на що вже більше не маю? Обмежуйте кількість роботи.
4.Робіть те ж саме, але по-іншому
Працюючи, робіть перерви (це спосіб проходження на відстань).
Навчіться відчувати й розуміти свої почуття (звідки вони беруться), сприймайте їх і вербалізуйте.
Важлива не тільки моя місія і служіння іншим, а й турбота про себе.
Залишайте робочі проблеми, не носіть їх із собою, не ототожнюйтеся з ними, ніби вони ваші. Співчуваючи чужим стражданням (емпатія), слід враховувати раціональне ставлення до них. Співчувайте, але будьте реалістами.
У вашій праці є небезпека! Занадто переймаючись болем інших, ви послабите себе, і тоді нікому не зможете допомогти.
5.Бережіть себе, а не тільки інших
Святий Бернард з Клерво (ХІ/ХІІ ст.) писав:
«Зайвий надмір праці є ознакою страждання духу, твого інтелектуального загублення і розсіяння благодаті, що призводить до затвердіння серця» [це один із симптомів вигорання].
Отже, ви маєте піклуватися про себе, щоб не тільки бути для інших, але і для себе. Бо яка ж користь людині, що увесь світ здобуде, а себе саму пошкодить (пор. Лк 9,25).
Вчіться, отже, бути добрими для себе, якщо хочете бути хорошими для інших. Якщо хтось не переконаний у власній цінності, то повага і визнання інших небагато йому допоможуть; треба бути переконаним у тому, що я сам по собі цінний (попри недоліки) і не мушу це доводити.
6.Пізнавайте себе
Спочатку старайтеся побачити в собі позитивне, у рахунку сумління насамперед дякуйте Господу за отримане та зроблене вами добро, а потім перепрошуйте Його за вчинене зло.
Погодьтеся на темну сторону самих себе, на свої обмеження і слабкості, тому що це також ваша природна частина.
7.Подбайте про відпочинок
Відповідний час для відпочинку — відпустка, лат. vacare — бути без обтяжень, зобов’язань; встановлюйте межі для праці. Важливо змінити середовище на тривалий час, не на два-три дні.
Майте трохи часу для себе на самоті (див. Лк 5,16: Ісус, коли був обтяжений, відходив на самоту й молився). Достатньо години адорації Пресвятих Дарів.
Важливим є коло друзів, яких людина має, а не лише людей, із якими працює.
Найкраще змінити обстановку — виїхати на природу, на реколекції, зустрітися з друзями.
8.Погодьтеся на обмеження та переживання невдач у повсякденному житті.
Прийміть позицію смирення, тобто прийняття того, чого ви не можете змінити. Без цієї згоди ви не вийдете з кризи вигорання.
9.Прийдіть до Ісуса — Істини.
Він вас оздоровить, Він вас заспокоїть (Мт 11,28).
В Істині — повнота життя і свободи, тобто щастя.
Майте відвагу жити в Істині!
Любов до Істини та відвага — це найбільша, цілюща поміч у подоланні кризи духовного вигорання!
фінансово.
Щиро дякуємо!
