«Viri probati» — неминучість на цих землях, де вірні беруть участь у Святій Месі раз на рік, — так перед жовтневим Синодом для Амазонії каже Апостольський вікарій Пуйо в Еквадорі єпископ Рафаель Коб.
Цей ієрарх іспанського походження звертає увагу, що на малодоступних амазонських територіях Еквадору через брак священників Меси служать тільки раз на рік (зазвичай на Великому Тижні, у Великдень чи на Різдво). Щоби приступити до причастя, католикам не раз доводиться пливти човнами по 2,5 години в один бік.
— Брак священників вимагає переглянути способи євангелізації в Амазонії, — каже єпископ Коб. На його думку, потрібні нові способи діяльності, щоб виходити назустріч новим викликам.
Єпископ висловив сподівання, що з синодальних обговорень зродиться «Церква більше служебна й менше клерикальна». «Ми повинні взяти за відправну точку християнське покликання, що випливає з хрещення. Миряни, богопосвячені та священники творять одне тіло й одну сім’ю», — підкреслює Апостольський вікарій Пуйо.
Коментуючи пропозицію висвячувати одружених чоловіків старшого віку, випробуваних у вірі, він зазначає, що в Амазонії бракує не лише священників, але й зменшилося місіонерів, готових оселитися в таких віддалених територіях. Тяжко там говорити і про покликання до священства. Таке траплялося в минулому, але дуже рідко. Однак не всі кандидати до священства були спроможні прийняти вимогу целібату, якого тубільці не розуміють, — пояснює єпископ Коб.
Тому потрібно розглянути інші можливості, «даючи творчі відповіді». Пропозиція свячень viri probati, уміщена в Робочому документі Синоду, хоч саме це формулювання там не зустрічається, однак «не становить нового», оскільки перед Нікейським Собором у IV ст. целібат не зобов’язував священників.
Можливими кандидатами до свячення були б чоловіки старшого віку, жонаті, шановані у своїх спільнотах, у яких вони очолюють молебні Слова Божого, підтримують сім’ї та молодь, координують душпастирську працю, фактично виконуючи «роль настоятеля парафії». Тому йшлося би про «підтвердження вже наявної ситуації». Це би не означало ліквідації целібату в Церкві, оскільки йдеться виключно про «конкретну дійсність Амазонії, яка має складну географічну ситуацію».
Апостольський вікарій Пуйо також вказав на роль, яку в Церкві Амазонії відіграють жінки. Їм потрібно дати «інституціональну підтримку» для завдань, які вони виконують. Наприклад, жінки могли би бути адміністраторками парафій, «що вже є в Чилі». Жінки також бувають надзвичайними служительками Євхаристії. «Чому не зробити їх звичайними?» — запитує єпископ Коб. Роль жінки, зазначає він, буде однією з головних тем синодального зібрання, оскільки вона перебуває «на передовій євангелізації» в Амазонії.