Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 9 листопада
Святий Павло каже у листі до коринтян: Ми ж усі, мов дзеркало, відкритим обличчям віддзеркалюємо Господню славу (тобто розумне світло) й переображуємось у Його образ, від слави у славу. Якщо хтось, розглядаючи царську одіж, багряницю, діадему та інші різноманітні й пишні одежі, дивується їх пишноті, красі, приємності, блиску дорогоцінних каменів, і ненаситним стає для нього вигляд їхньої привабливості й естетики; або як, побачивши сонце, бачить сяйво його променів, що воно, подібно до живих істот, показує різнокольорову їхню гру, коли один за іншого кращий; або як, подивившись у воду, бачить сонце, яке виблискує у ній та змінюється й різноманітно рухається; так і ті, що носять на собі небесний образ Христа, й ті, які мають у собі невимовне Світло й зодягнуті в багряниці Небесного Царя (тобто в небесну радість Духа), пізнаючи красу невимовного в них Світла, відкритим лицем душі споглядають невимовну красу нетлінної слави. Як вона переображується зі слави в славу і в чисельно строкаті красоти Божества, що тілесним язиком це неможливо висловити.
Адже це поза нашими можливостями думки й мови — те, що творить Бог зі святими своєю безмежною добротою, коли вони ще живуть у світі. Вони є притчами і образами, що частково дають вказівку тим, хто їх розуміє. Те, що походить від Бога, одним лише досвідом пізнається тими, кому самі таємниці речей гідно коряться. Можна почути слово Бога і розуміти, що воно вище твого бачення, вище твого розуму, вище твоєї свідомості, поки самі предмети таємниць благодаті в тобі не реалізуються. Адже сама видима багряниця і царський одяг не дають ніякої вигоди або життя тим, що бачать їх, хіба тільки в тому, що видаються приємними. Божественну славу і красу небесного образу подають душам, що відображаються в них. І ті, хто мають у собі мир і вічне життя, правдиву любов у чистоті серця, небесну їжу, розум, премудрість, безперестанну радість духа, — вони силою дії й самі до них уподібнюються.
Отже, ті, хто сприймає внутрішнім зором це розумне Світло, яке виблискує в їхніх серцях, не опановані нічим земним і матеріальним, але цілковито поєднані в тій невимовній красі. Бо ж якщо годувальниця візьме немовля у свої обійми, а дитина, бачивши матір, радіє і веселиться, отримуючи від неї молочну їжу, так само й ті, які мають у собі правдиве Світло Духа і пов’язані з Христом, споглядаючи Його, мають мир і тішаться радістю невимовною (1Пт 1,8), бо від Нього кормляться нетлінною їжею і завдяки Йому живуть правдивим життям.
св. Макарій Великий
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com