Не зараховуй себе до мертвих

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 14 березня

Популярність Ісуса зростала щодня. Люди, які потребували зцілення, шукали Його повсюди. За словами Петра, Ісуса шукали геть усі. Він бачив цей натовп і дивився на нього, звісно, з людської перспективи. Мабуть, йому була незрозуміла пропозиція Ісуса йти в інші села й міста, щоб там проповідувати, коли тут, у Капернаумі, тих слухачів і охочих зцілитися так багато. Ісус же дивиться на своїх слухачів із Божої перспективи. Він знає, що не всі Його шукають, не всі чують Його Слово, а Він саме для цього й прийшов: щоби звістити людям Євангеліє про Боже Царство. І якщо вони повірять у те Царство і приймуть його в самому Ісусі Христі, то ввійдуть у нього як Божі дочки і сини, за благодаттю.

Одразу для підтвердження приходу цього Божого Царства стається зцілення прокаженого. У Царстві Отця немає недуг чи болю, тому Ісус зцілює рани на тілі прокаженого. У часи Ісуса проказа була фактично невиліковною і виключала людину з суспільства. Хворий на проказу вважався живим мерцем, який так-сяк доживав свого віку десь у спеціально відведених місцях. До таких людей не можна було доторкатися, щоб не занечиститися. І мова тут не лише про небезпеку заразитися. Згідно з юдейським законом, ішлося про релігійно-культову нечистоту. Доторкнувшись до прокаженого, людина одразу вважалася нечистою.

Євангеліст Марко пише, що Ісус змилосердився, і вживає грецьке слово, яке буквально можна перекласти як стрепенувся всім нутром. Більше того, Ісус доторкнувся до хворого, але не Він занечищується від прокаженого, а навпаки — прокажений очищується від дотику Господа. Зцілення настає після дотику й слова Ісуса, однак зцілення не відбулося б, якби прокажений не відважився підійти до Ісуса, якби сам себе зарахував до живих мерців, повіривши юдейському суспільству, що вже давно його поховало. Відвага прокаженого дозволяє йому зробити крок до Ісуса і, як наслідок, отримати зцілення. Отож, не важливо, які в тебе рани, не важливо, що думає про тебе оточення, — для Господа ніколи не буде запізно!

Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com