Роздуми над Божим Словом на вівторок IV тижня Великого Посту
По тому було свято юдейське, тож Ісус прибув до Єрусалима. А є в Єрусалимі при Овечих воротах купелеве місце, по-єврейському воно зветься Витесда, що має п’ять критих переходів. Лежало в них багато недужих, сліпих, кривих, усохлих, які чекали, коли то зрушиться вода: бо ангел Господній сходив час від часу в купелеве місце та й заколочував воду, і хто, отже, перший поринав по тому, як вода заколочувалася, то одужував, — хоч яка б там була його хвороба. Один чоловік там був, що нездужав тридцять і вісім років. Побачив Ісус, що він лежить, а довідавшися, що було воно вже дуже довго, каже до нього: «Бажаєш одужати?» «Не маю нікого, пане, — відрказує Йому недужий, — хто б мене, коли ото вода зрушиться, та й спустив у купіль: бо ось тільки я прийду, а вже інший передо мною поринає». Мовить Ісус до нього: «Устань, візьми ложе твоє і ходи!» Відразу ж і одужав той чоловік, і взяв ложе своє і почав ходити. Був же той день — субота. Юдеї і кажуть до одужалого: «Субота ж сьогодні! Не личить тобі ложе носити!» А той їм у відповідь: «Візьми ложе твоє і ходи, — сказав мені, Хто мене оздоровив». Спитали його: «Хто він — Той, що сказав тобі: візьми і ходи?» Та одужалий не знав, хто Він, бо Ісус зник у натовпі, що юрмився на тому місці. Щойно потім знайшов його Ісус у храмі й мовив до нього: «Оце ти видужав, — тож не гріши більше, щоб щось гірше тобі не сталось». Чоловік пішов і оповів юдеям, мовляв, Той, Хто його оздоровив, — Ісус. Ось тому й переслідували юдеї Ісуса: вчинив бо Він те в суботу.
Йн 5, 1–16
У Святому Письмі бачимо немало людей, які страждають від усіляких недуг і каліцтв і просять Христа про тілесне зцілення. А де ж ті, хто просить Господа позбавити їх від гріхів? Наші фізичні хвороби часто походять із духовних недуг, закорінених у гріхах, і небажанні триматися Божої дороги.
У сьогоднішньому Євангелії ми бачимо паралізованого, який хворіє ось уже тридцять вісім років. Ми не знаємо причини його страждань, але дещо можна зрозуміти з контексту. По-перше, після зцілення Христос велить йому більше не грішити, «щоб щось гірше… не сталось» (Йн 5, 14). Значить, першопричиною хвороби був гріх.
По-друге, репліки цього чоловіка дають змогу зрозуміти, що, хоч як дивно, він не так уже й бажав бути зціленим! Він звик жити зі своєю хворобою, і добрий стан здоров’я лякав його. Адже з поверненням до здорового способу життя доведеться трудитися, а змінювати щось — страшно. Юдеї, що фігурують у цій історії, також потребують духовного зцілення. Ставши свідками чуда, вони більше дбають про дотримання правил, аніж допомогу ближньому. Вони теж бояться змін.
Ісус Христос може чудесним способом зцілити наші смертні тіла, але може вчинити інакше. Одне безсумнівно: Господь прагне зцілити наші безсмертні душі, і для цього йому необхідна наша співпраця. Ісус розуміє, що ми звикли до своїх гріхів і відмовитись від них нам важко. Та Господь невтомно обіцяє нам нове життя, свободу і безмежну радість, якщо приймемо дар зцілення і спасіння, візьмемо «своє ліжко» і підемо за Ним.
Паралізований чоловік із сьогоднішнього читання не очікував, що Христос його зцілить. Але ти не лякайся почати нове життя, віддати Йому свої гріхи, невдачі, розчарування і хвороби та прийняти дар Його цілющої благодаті. Не бійся, Господь із тобою! Він навчить тебе і дасть сили жити з тими змінами, які Він пропонує.
«Господи Ісусе Христе, допоможи мені бути відкритим для зцілення, яке Ти хочеш принести в моє життя. Я хочу бути здоровим душею і тілом!»
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.