«Я не сподівався зустрітися в Україні зі стількома думаючими молодими людьми, з якими можна вести діалог», – сказав Глава Папської Ради у справах культури монсеньйор Джанфранко Равазі по закінченні відео-конференції зі студентами Києва, Харкова, Львова і Черкас.
Семінар відомого ватиканського богослова у режимі телемосту відбувався 27 травня в Університеті банківської справи Національного банку України у Києві.
Протягом відкритого семінару про Святе Письмо і мораль Глава Папської Ради у справах культури виклав студентським аудиторіям своє бачення чотирьох принципів, які мали б керувати життям християнського суспільства. Це, на думку знаного ерудита і богослова, – індивідуалізм, субсидіарність, солідарність і бажання змінити світ. Виклад Владики Джанфранко був блискуче проілюстрований прикладами зі Святого Письма, а також звертаннями до спадщини видатних мислителів, письменників і політичних діячів, котрі належать не лише християнській культурі.
«Економіка і політика мають свою автономію, але не можуть перейти межі приниження людини, – зауважив ватиканський богослов, пояснюючи студентам засади субсидіарності. – Економіка, яка переходить свої межі, входить у поле людської гідності».
Відповідаючи на запитання із харківської аудиторії, як вплине на розвиток християнства популяризація язичницьких традицій, Глава Папської Ради у справах культури сказав: «Байдужість – це сучасне поганство. Що характерно для сьогоднішнього часу – це аморальність, байдужість до того, що є добре і зле. Байдужість – це та «пилюка», яка забруднює наше повітря».
«Прощення означає дати можливість людині почати все з початку», – так резюмував свою відповідь ватиканський гість на запитання київської аудиторії, як будувати суспільну відповідальність у корумпованій країні, коли християнство ґрунтується на покаянні. Пояснюючи цю дилему, Владика Джанфранко згадав видатний твір російського класика Ф.Достоєвського «Злочин і кара»: «Закон може не бути однаковим для всіх. Це було завжди в історії людства. Але є інший вимір, властивий релігії. Цей біном у християнській релігії набуває трьох частин: злочин, кара і прощення. Але пам’ятаймо, що перші дві повинні бути».
Протягом кількагодинного спілкування в форматі телемосту українські студенти також цікавилися ставленням Глави Папської Ради у справах культури до міжрелігійного діалогу і значення минулого у розвитку людства, запитували про те, як поєднуються між собою Божественне походження людини і теорія еволюції Дарвіна, що залишилося в людині зовсім невідомого з філософської точки зору.
Як зазначила організатор заходу, заступник голови катехитичної комісії УГКЦ сестра Луїза (Цюпа), «студенти і Києва, і Черкас, і Львова, і Харкова ставили глибокі, змістовні питання, які усіх нас турбують. Аби звернути увагу на духовність, культуру, у наших навчальних закладах мусить бути більший доступ до Біблії».
«Студенти вже просять другої такої зустрічі. Вони були просто захоплені рівнем культури, знань і у той же час доступністю, з якою промовляв до них Архиєпископ Джанфранко Равазі», – повідомила сестра Луїза.
За матеріалами: Департамент інформації УГКЦ