У неділю 24 листопада 2024 року в прокатедральному соборі св.Софії в Римі (УГКЦ) відбулися поминальні богослужіння з нагоди Дня пам’яті жертв Голодоморів.
Цього дня парафіяльна спільнота разом із душпастирями зібралася, щоб молитися за вічний упокій та пам’ять мільйонів невинно замордованих українців. Очолив моління о.Дмитро Кудін, віцеректор прокатедри, у співслужінні о.Ігоря Гінди та о.Казимира Зелінського.
У проповіді о.Дмитро закликав вірних застановитися над своїм духовним станом, використовуючи час посту для зростання в чеснотах та зміцнення віри.
«У притчі нерозумний чоловік є в’язнем достатку, а скорчена жінка — хвороби. Вони обоє є в’язнями гріха. Христос показує нам, що добрі діла треба робити завжди. Оздоровивши жінку, яка страждала 18 років, Ісус учинив найкраще діло, яке Бог міг зробити для людини. Через сьогоднішні виклики ми теж є скорчені гріхом — браком віри, надії, любові та поваги, щирості й людяності. Нам потрібно задуматися, чим скорчило кожного з нас і що ми можемо змінити у своєму житті. Час посту — добра можливість запровадити зміни та ‘випрямитися’. Прибігаймо до джерела Божого милосердя — до сповідальниці, де ми опиняємося в люблячих обіймах нашого Господа», — сказав душпастир.
Також о. Дмитро звернувся до присутніх зі словами, що нагадали про історичну трагедію Голодоморів:
«Ми згадуємо одну з найгірших сторінок історії, вшановуючи пам’ять невинно убієнних голодною смертю людей. Голодомор — це не лише трагедія, а й свідчення незламності духу нашого народу, який зміг вистояти і зберегти віру в життя».
Священник наголосив, що пам’ять про ці трагічні події повинна жити в серцях кожного українця та передаватися наступним поколінням — як і правда про теперішню історію України:
«Про жахливу ситуацію в Україні вперше написали в газеті “Галичина” у 1933 році. Митрополит Андрей Шептицький разом з єпископами УГКЦ звернувся до вірних із пастирським листом “Україна в передсмертних судорогах”, щоб світ дізнався правду про те, що відбувалося в радянській Україні. Як відомо, історія повторюється, ми пережили це, коли на нас напали наші вороги. Тож, коли будемо молитися за усопших від голоду, згадаймо й усіх тих, хто і сьогодні помирає від голоду в Донецьку, Харкові та інших містах України. Ми зобовʼязані передавати цю памʼять і захищати нашу Незалежність, здобуту такою дорогою ціною».
По завершенні Божественної Літургії душпастирі спільно з вірними помолилися панахиду за жертвами Голодоморів. На завершення спільних молінь духовенство й парафіяни запалили свічки на подвір’ї собору — як символ пам’яті й шани до всіх, хто загинув у ті трагічні роки.
Поминальні богослужіння за жертвами Голодоморів також правилися в суботу, в День спомину всіх загиблих. Священники закликали вірян передавати пам’ять про жертви минулого молодшим поколінням, адже «пам’ять — наш обов’язок перед тими, хто не дожив до світлого майбутнього».
Пресслужба Товариства Святої Софії
фінансово.
Щиро дякуємо!
