30 жовтня 2024 року в Освенцімі з’явилися перші підписи під «Листом християн Німеччини, Польщі та України до християн Православної Церкви в Росії». Його ініціатором є керівник Центру діалогу і молитви в Освенцімі о.Манфред Дезелаерс.
Серед тих, хто першими підписав цього листа, — сам о.Манфред, представник німецької Pax Christi Deutschland Герольд Кеніг, представники Польщі, представник РПЦ о.Андрій Кордочкін, а також єпископ-помічник Львівської архідієцезії Едвард Кава. У цьому довгому, багатосторінковому документі ретельно описано страждання та обурення, яких зазнають незаангажовані в російську політику християни, та висловлено надію на мирне щасливе майбутнє для України та росії, за прикладом польсько-німецького примирення.
Лист християн Німеччини, Польщі та України до християн Православної Церкви в Росії: повний текст
У листі насамперед висловлено «наше переконання, що досвід зла не може знищити нашу віру в Бога. Бог є любов, і за любов’ю буде останнє слово». Лист постав як спроба «шукати рішення, які виходять за межі політичних та військових питань».
Підкреслено, що польсько-німецьке примирення відбулося не одразу, а через 20 років після закінчення Другої світової війни, і що для його здійснення важливими були ті люди і групи опору, які існували за часів націонал-соціалізму. Тож ініціатори Листа вважають за необхідне звернутися до тих братів і сестер у росії, які розуміють нехристиянську суть нинішньої війни, яку веде росія.
Читайте також:
Від Католицької Церкви в Росії зажадали висловитися про заборону РПЦ в Україні
До них Лист звертається словами «сестри і браття» і підкреслює, що «Бог любить нас — і вас, українців і росіян, і т. зв. західний світ».
Документ ставить багато риторичних запитань щодо війни — про «чому росія це робить» — і звертається до досвіду 1990‑х, коли РПЦ «мала на меті об’єднати російський народ християнством». Відзначено, що християнство не може принести «такі ж імперські плоди, як атеїстична, комуністична ідеологія», і що заявлена мета «захисту традиційних цінностей» не відповідає дійсності в росії, де високий рівень розлучень і абортів та низький рівень релігійності. Друга світова війна також названа Великою вітчизняною, в російській традиції, але діяльність фашистської Німеччини прямо порівняна з тим, що робить нинішня путінська росія. «Сьогодні Росія веде війну проти України, виправдовуючи її християнськими мотивами та називаючи її священною. Це жахливе ідолопоклонство, зрада самого Христа», — вказує Лист, і завершує цей абзац емоційний зітханням: «Чому Росія не будує свою культуру на християнських свідченнях любові і милосердя, на повазі до гідності кожної людини?»
Лист чітко визнає право України на самозахист, і тут же вболіває: «На жаль, російська агресія, яка глибоко ранить своїх жертв нищівною ненавистю, може обернутися ненавистю до всього російського і до всіх росіян. Але всі люди ніколи не бувають однаково винними». Згадано розмову Спасителя з Петром, який запитував, скільки разів прощати. «Прощення кривдника жертвою означає, що ми не ненавидимо, що ми не прагнемо помститися», — відзначає текст Листа. «Щоб почуватися вільним, необхідна внутрішня відокремленість від залежності від кривдника. Ще довго це буде головним етапом шляху до миру між Україною та Росією».
Читайте також:
Всеукраїнська рада Церков засудила документи про нібито «священну війну», яку веде Росія
«Лист християн до РПЦ» звертається до східної емоційної містики: «У містичній традиції є образ Бога, який ховає своє обличчя, бо плаче. А Він плаче, бо любить» — і наводить навернення св.Павла як приклад, підсумовуючи: «Ми молимося про навернення, а не про смерть наших ворогів. Ми хочемо не знищення Росії та РПЦ, а їх зцілення. Ми молимося за Росію, в якій життєздатне християнство допомагає поважати гідність усіх людей і творити цивілізацію свободи й любові». Відзначено, що «віддати борг» за знищені життя грошима — неможливо, хіба що частково і в межах побудови справедливого суспільства; натомість вказано, що смертна кара для винуватців нічого не вирішить. «Ми визнаємо, що самі далекі від цієї любові і що самі потребуємо навернення. По нашій стороні теж є провина», — каже текст.
Відзначено, що християнство в Європі, яке менше постраждало за часів радянського комунізму, нині слабшає і занепадає. Відтак текст Листа звертається до братів і сестер у росії як до людей надії на оновлення життя вірою в занепалій Європі: «Нам усім потрібна культура віри, яка довіряє Богові, що є Любов. Нам потрібна цивілізація любові в Росії, Україні та на Заході. Це наша спільна відповідальність».
«Ми хочемо сказати всім у Росії, що віримо в можливе спільне, мирне майбутнє», — каже текст Листа на завершення.
За матеріалами: КАІ