Роздуми над Божим Словом на четвер V тижня Великого Посту
І припав Аврам на лице своє до землі, а Бог сказав до нього: «Ось Мій союз із тобою: бо ти станеш батьком багатьох народів. Отож уже більше не зватимешся Аврам, лише Авраам буде твоє ім’я, бо батьком багатьох народів Я тебе зроблю. Я зроблю тебе дуже-дуже плодовитим, виведу з тебе народи, навіть царі вийдуть із тебе. І встановлю Я Мій союз між Мною й тобою і між твоїми потомками, в їхніх поколіннях, як союз вічний, щоб бути Богом тобі й потомкам по тобі. Я дам тобі і твоїм потомкам край, де ти пробуваєш (як чужинець), увесь Ханаан-край, у вічне володіння, і буду їм Богом». Далі сказав Бог до Авраама: «Ти берегтимеш союз Мій, ти й твої потомки, в їхніх поколіннях».
Бут 17, 3–9
Варто звернути увагу, скільки разів у цьому уривку ми чуємо слово «Я». «Я зроблю… Я розмножу тебе… Я встановлю… Я буду їм Богом» (Бут 17, 3–9). Прикметно, що всі ці «Я» — це обітниці, які Бог дав Авраамові та його нащадкам. І хіба не чудово, що у Христі ми теж стали спадкоємцями тих обітниць?
Авраам і Сарра іноді сумнівалися, що Бог зможе виконати це все. Як вони стануть батьками у старості? Як ця дитина зробить Авраама батьком багатьох народів? Тому цілком природно, що по багатьох роках безплідного очікування вони спробували «прискорити» Божу волю. Так Авраам став батьком сина Агарі, служниці Сари (див. Бут 16, 1–4). Логічно було би припустити, що така недовіра змусить Бога скасувати свою обіцянку. Але Він залишився вірним своєму слову і дав подружжю Авраама і Сарри сина Ісаака.
Нам теж часто важко довіритися Божому слову. Нинішні проблеми і тривале очікування спонукають думати, що Бог забув про нас. Ми теж можемо спробувати «взяти справи у свої руки» і потім страждати від наслідків зробленого. Проте Божі обітниці будуть правдою. Як Бог зберіг милість Аврааму й Саррі, що не відкинув ізраїльтян, попри їхню невірність час від часу, так Він залишається вірний і нам.
На хресті Господь уклав із нами новий непорушний Завіт. Ісус Христос, Син Людський, виконавши до кінця волю Отця, дарував нам спасіння від гріха і смерті та послав Святого Духа, який завжди перебуває в нас. Ісуса можна назвати абсолютним гарантом нашого Завіту з Господом. У Христі наша частина цього Завіту виконана, на відміну Авраама та Вибраного народу. Тому в нас немає причин сумніватися в Господній вірності.
«Слава Тобі, Господи, за Твою любов і вірність, яким немає кінця! Допоможи мені бути вірним Тобі та відповідати любов’ю на Твої благодіяння. Ісусе, Сину Давида, помилуй мене грішного!»
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
