Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 13 квітня
Страждання Господа і Спаса нашого Ісуса Христа є завдатком слави і школою терпеливості.
Великим є те, що Господь обіцяв нам у майбутньому. Але наскільки ж більше те, що Він уже вчинив нам! Де або ким були люди, коли Христос помер за безбожних? Хто ж може сумніватися, що Він спроможний дати життя святим, якщо Він дав їм і свою смерть? Чому людська слабкість зволікає вірити, що колись у майбутньому люди будуть жити разом із Богом?
Те, що було набагато менш правдоподібним, уже виконалося: Бог помер заради людини.
Отже, ким є Христос, якщо не Тим, що споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було — Бог (Йн 1,1)? Це власне Слово Боже стало тілом, і оселилося між нами (Йн 1,14). Якби воно не прийняло людського тіла — саме в собі не мало би нічого, що могло б за нас померти. Так Безсмертний міг прийняти смерть і так захотів дати життя смертним: Він учинив співучасниками тих, учасником котрих сам став раніше. Адже ми не самі через себе маємо можливість жити, ані Він не мав через себе можливості померти.
Справді дивну заміну Він учинив із нами в цій взаємній співучасті: нашим було те, через що Він помер, а Його — те, завдяки чому ми будемо жити.
Тому ми не тільки не повинні соромитися через смерть Господа, Бога нашого, але й маємо право пишатися нею й надіятися на неї. Адже Він, приймаючи від нас смерть, яку застав у нас, вірно прирік нам дати життя, якого ми не можемо самі в собі мати.
Так Він нас так полюбив, що те, на що ми заслужили нашими гріхами, сам перетерпів, хоча був вільний від гріха. Як би відмовив нам в тому, що виникає із справедливості Він, що виправдовує? Як же міг би не дати нам обіцяної нагороди святих Той, Хто, без жодної несправедливості із своєї сторони, перетерпів кару, призначену грішникам?
Отже, сповідуймо без страху, браття, а навіть проголошуймо Христа, розіп’ятого за нас. Проголошуймо Його без тривоги — а радіючи; без сорому — а пишаючись Ним.
св. Августин
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com