Роздуми над Словом Божим на суботу VІI Великоднього тижня
Діян 28, 16–20. 30–31
І коли ввійшли у Рим, Павлові було дозволено жити окремо разом з вояком, який його стеріг. Через три дні Павло скликав до себе знатніших юдеїв. А як вони зійшлися, він до них промовив: «Я, мужі брати, нічого не зробив проти народу чи батьківських звичаїв, а всеж ув’язнено мене в Єрусалимі і передано в руки римлян. Вони, розсудивши мою справу, хотіли мене відпустити, бо в мені не було ніякої смертної вини. А що юдеї противилися тому, я був примушений покликатися на кесаря, — не щоб я хотів у чомусь народ мій оскаржити. З отого приводу я покликав вас, щоб вас побачити й порозмовляти, бо то за надію Ізрáїля мене заковано в оці кайдани». Павло перебув повних два роки в найнятій хаті та приймав усіх, що приходили до нього, проповідуючи Царство Боже і навчаючи про Господа Ісуса Христа з повною сміливістю та без перешкоди.
Павло перебував під домашнім арештом. Як громадянин Рима він мав право постати перед судом імператора. В очікуванні суду він перебував самотнісінький під охороною воїна (див. Діян 28, 16). Люди продовжували відвідувати апостола, і він намагався не втрачати можливості «без перешкоди», як каже євангеліст Лука, проповідувати Царство Боже (див. Діян 28, 31).
Приклад Павла свідчить про те, що Бог закликає нас ділитися своєю вірою незалежно від обставин. Може, ти читаєш ці роздуми, перебуваючи у в’язниці? Або ти — жінка, що не бачить просвітку через домашні клопоти та догляд за дітьми? А може, ти — чоловік, що занадто переобтяжений посадовими обов’язками й на тебе давить відповідальність? Навіть коли тобі здається, що все навколо обмежує тебе, добре затям одне — ніщо не може перешкодити тобі благовістити. Як і в Павла, у тебе є чимало можливостей, щоб розповісти людям про Господа і те, що Він зробив у твоєму житті.
Це справді так! Життєві обставини не заважають нам втілювати заповідь Ісуса Христа: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи» (Мт 28, 19). Це реальний привід для радості. Бо Ісус сказав, що на небесах несказанно радіють, коли навертається хоча б один грішник (див. Лк 15, 7). Ділячись Євангелієм, ти сам наповнюєшся радістю і натхненням. Не тому, що зникли всі твої проблеми, а тому, що реалізується Божа воля, а ти береш участь у найбільшому Задумі спасіння людського роду.
Навіть перебуваючи в ув’язненні та очікуючи страти, Павло відчував велику радість від того, що використовував кожну можливість, даровану Господом, для проголошення Його слова. Бо головною метою Павла було не вийти на свободу, а йти за Господом у цих обставинах і розповідати про Нього іншим. Сьогодні поміркуй над прикладом апостола і поділися Божим словом із твоїми ближніми. Якщо не вийде поки що словом, то любов’ю, прощенням і милосердям Спасителя.
«Господи, пом’якши моє серце у ставленні до людей, які не знають Тебе. Допоможи мені всупереч обставинам проповідувати про Тебе справами і словами. Святий Павле, молись за мене».
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
