Засідання Комісії ООН із питань народонаселення та розвитку щодо проблем харчування та розподілу їжі між бідними країнами було використане для пропаганди абортів.
Цю зустріч із приводу боротьби з наслідками пандемії коронавірусу скликано терміново. Сесія мала стати продовженням імплементації заключного документу минулорічної конференції в Найробі. Тоді була спроба впровадити у міжнародне право радикальні вимоги та ідеологічні поняття.
Це засідання, яке мало відбутися наприкінці березня — початку травня 2020р., було перенесене через спалах коронавірусу. Під час термінового засідання Комісія обговорювала прийняття нового суперечливого документу, в якому поряд із питаннями, які не викликають сумніву, а саме: пов’язаних із розподілом продуктів харчування, — опинилися вимоги фінансування і поширення «репродуктивних і сексуальних прав». Цим терміном для просування абортів і вульгарного статевого виховання віддавна послуговуються радикальні рухи.
Головною метою 53 сесії Комісії ООН мало бути: зосередитися над проблемами харчування і розподілу їжі, зокрема в країнах, що розвиваються. Однак, як виявилося, прикриваючись цими благородними гаслами, Комісія мала продовжити виконання постанови кінцевого документу конференції в Найробі, яка відбулася в листопаді 2019р. Важливо, що цей саміт не був офіціальною подією ООН, а багато країн відкрито виступили проти його постанов та способу організації. В результаті Конференції до офіціального міжнародного дискурсу мали увійти поняття, на які міжнародна спільнота ніколи б не погодилася.
Офіційне, термінове скликання Комісії було продиктоване реакцією на виняткову ситуацію через пандемію коронавірусу. Її метою мало бути визначення способу використання міжнародної допомоги під час пандемії. Один із пріоритетів цієї допомоги — фінансування загального доступу до «репродуктивних і сексуальних прав», у межах якого передбачено просування абортів і «сексуальне виховання».
Наразі триває робота над остаточною версією підсумкового документу засідання. Але достатньо ознайомитися з його змістом, щоби зрозуміти приховану мету цього акту. В параграфі 15 написано: «Ми беремо на себе зобов’язання до 2030 року забезпечити загальний доступ до послуг охорони сексуального і репродуктивного здоров’я, зокрема, планування сім’ї, інформації та виховання, а також включення репродуктивного здоров’я до державних стратегій і програм здоров’я та забезпечення загального доступу до охорони репродуктивного та сексуального здоров’я і репродуктивних прав згідно з “Програмою дій Міжнародної конференції з прав народонаселення та розвитку”, Пекінською платформою дій, а також заключними документами наступних конференцій».
«Цей документ — це ще один приклад тиску радикальних активістів, які діють у структурах ООН і сприяють поширенню абортів у глобальному масштабі. Варто нагадати, що ООН у заключному документі Міжнародної конференції з питань народонаселення та розвитку 1994р. чітко відкинула аборти як право людини, а в пункті 8.25 Програми дій, прийнятої в Каїрі, вказано, що аборти не ніколи не можуть бути пропаговані як метод планування сім’ї, а всі країни та урядові організації мають обов’язок зменшити кількість абортів», — зазначила Анна Яцковска, аналітик Центру міжнародного права в Ordo Iuris.