Роздуми над Божим Словом на середу ХХІ Звичайного тижня, рік ІІ
А вам, брати, наказуємо в ім’я Господа нашого Ісуса Христа сторонитися кожного брата, який живе в ледарстві, а не за переданням, що ви його прийняли. Самі бо знаєте, як треба нас наслідувати. Ми ж безладдя поміж вами не коїли, ані не їли ні в кого дармо хліба, а вдень і вночі тяжко та гірко працювали, щоб не утруднювати з вас нікого. Не тому, що не маємо на це права, а тому, щоб дати себе вам за зразок, щоб ви нас наслідували. Бо коли ми були у вас, ми вам це наказали: як хтось не хоче працювати, хай і не їсть. Сам же Господь миру нехай дасть вам мир завжди й усяким робом. Господь з усіма вами! Привіт моєю, Павловою, рукою. Це знак у кожнім моїм посланні: так пишу. Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усіма вами!
2 Сол 3, 6–10. 16–18
Хто з нас, дізнавшись, що завтра настане кінець світу, спокійно би далі продовжував займатися своїми справами? Дослідники Святого Письма вважають, що саме з такою проблемою довелося мати справу християнам у Солуні. Гадаючи, що Друге пришестя Христа вже зовсім близько, декотрі перестали працювати, живучи за рахунок інших. Це породило суперечки в самій Церкві.
Тому апостол Павло написав Послання до солунян, повчаючи, що кінець світу може настати будь-якої миті, тож варто продовжувати жити повсякденним життям із цілковитою самовіддачею. Павло ставить за приклад себе та своїх сподвижників: «…не їли ні в кого дармо хліба, а вдень і вночі тяжко та гірко працювали, щоб не утруднювати з вас нікого» (2 Сол 3, 8).
Апостол каже християнам, що життя буває дуже важким, особливо перед лицем смерті. Він попереджає, що можуть виникнути спокуси все покинути й очікувати на прихід Христа. Однак праця — це не лише засіб для особистого життєзабезпечення, але й спосіб прислужитись іншим і подбати про нужденних та немічних. Тому важливо, щоб кожен робив посильний внесок на благо свого оточення. Без почуття обов’язку, без відповідальності й відданості, вкладених у справу, ми перестанемо розвиватися як особистості, втратимо благословення і станемо, немов світло, що сховане під посудиною (пор. Мт 5, 15).
Важлива не тільки наша професійна діяльність, за яку ми отримуємо гроші. Благословенною працею може бути наша допомога у парафії, при храмі, так само як і будь-яка допомога нужденним. А ще ми покликані підтримувати зв’язок із нашими родичами й друзями, допомагаючи їм, підтримуючи їх у тяжкий період життя і молячись за них від щирого серця.
У кінці послання Павло просить Господа вилити на віруючих свій мир (див. 2Сол 3, 16). Тим самим апостол нагадує нам про те, що Божий мир примножуватиметься в нас, коли ми будемо самовіддані у справі та в покликанні, які дав нам Господь.
«Господи, допоможи мені не забувати про Твої обітниці щодо Другого пришестя і далі трудитися задля Твоєї більшої слави та спасіння багатьох».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
Щодня о 9.00 год. з каплиці Отців Маріянів у Харкові транслюється Служба Божа. Трансляцію дивіться на YouTube-каналі журналу «Слово між нами»
фінансово.
Щиро дякуємо!
