Роздуми над Божим Словом на суботу ХХІІ звичайного тижня, рік ІІ
А те, брати, що я ото пристосував до себе й до Аполлоса, — заради вас, щоб ви на нас навчилися, як сказано: «Нічого понад те, що написано»; щоб ви не неслись гордо один над одного проти іншого. Хто бо тебе вирізняє? Що маєш, чого б ти не одержав? Коли ж одержав, то чому вихваляєшся, неначе б не одержав? Ви вже наситилися! Вже збагатилися! Без нас зацарювали! Коли б то вже зацарювали, щоб і ми разом з вами царювали! Мені бо так здається, що Бог поставив нас, апостолів, останніми, немов призначених на страту; ми бо стали видовищем і світові, й ангелам, і людям. Ми нерозумні Христа ради, ви ж у Христі розумні; ми немічні, ви ж — міцні; ви славні, ми ж без честі. До сього часу ми голодуємо і спраглі і нагі; нас б’ють, і ми скитаємось. Ми трудимося, працюючи власними руками; нас ображають, а ми благословляємо; нас гонять, а ми терпимо; нас ганьблять, а ми з любов’ю відзиваємося; ми мов те сміття світу стали, покидьки всіх аж досі. Не щоб осоромити вас я це пишу, але щоб як дітей моїх улюблених навести на розум. Бо хоч би ви мали тисячі учителів у Христі, та батьків не багато; бо я вас породив через Євангеліє в Христі Ісусі.
1 Кор 4, 6–15
Під час перебування в Коринті Павло був засмучений побаченим. Віруючі розділилися на групи: одні клялися у вірності Аполлосу, інші — Петру, а ще інші ототожнювали себе з Павлом. Найгіршим було те, що вони звеличували проповідника, до якого приєдналися, а інших знецінювали. Але такий розбрат жодному з апостолів не був до вподоби. Тож Павло сказав тим християнам не шукати обдарованих проповідників чи вчителів, а зосередитися на Ісусі Христі, від якого й походять усі дари.
На жаль, схоже відбувається серед нас і тепер — у наших парафіях, у робочих колективах, у сім’ях. Люди дуже швидко зачаровуються певними якостями окремих осіб, що призводить до піднесення одних та приниження інших — а вони, безсумнівно, теж обдаровані, але в чомусь іншому.
Пригадайте людей зі своєї парафії: хтось є чудовим організатором різних заходів, інший має здібності спілкуватися з молоддю та заохочувати її до парафіяльного життя; є людина зі здібностями гарного лектора, хтось чудово керує хором та супроводжує Богослужіння музикою. Проповіді одного священника завжди запам’ятовуються, другий є добрим сповідником, третій служить Святу Месу більш зосереджено і зворушливо. Ми так захоплюємося талантами тієї чи іншої людини, що починаємо надавати перевагу комусь одному, в кращому разі, а в гіршому —критикуємо і зневажаємо інших. Так ми втрачаємо з очей Господа, який є Джерелом усіх талантів.
Якісь дари нам видаються більше цінними, якісь — менше. Але Бог дивиться інакше. Усі дари є проявом Його любові до нас та Його присутності в нас. Господь прагне, щоб ми бачили Його образ у кожній людині, яку зустрічаємо, навіть у своїх ворогах.
Тож на роботі, в родині чи в церкві придивися до чеснот, якими Бог обдарував твоїх ближніх. Подякуй Небесному Отцю за втілення в нас такого різноманіття. Прославляй Ісуса, який є живим Джерелом твоїх талантів, і Святого Духа, який надихає тебе та обдаровує впродовж усього життя.
«Дякую Тобі, Господи, у Трійці єдиному, за Твої дари, якими Ти наділив мене та моїх ближніх. Допоможи мені бачити Тебе у ближніх і цінувати кожну людину».
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
