Єдиний шлях до Ісусового серця

Роздуми над Божим Словом на понеділок XXXIV Звичайного тижня, рік ІІ

Підвівши очі, Ісус побачив, як заможні кидали свої дари до скарбнички. Побачив він також і вдову убогу, що кидала туди дві лепти, і сказав: «Істинно кажу вам, що ця бідна вдова кинула більш від усіх. Усі бо вони вкинули як дар Божий з їхньої надвишки, вона ж з убозтва свого поклала ввесь свій прожиток, який мала». 

Лк 21, 1-4

Буває так, що заможні люди, щоби залагодити свої гріховні справи, жертвують купу грошей на будівництво храмів. Але самі туди заходять вряди-годи. Але ж Бога неможливо купити. Він дивиться на серце людини, а не на те, скільки грошей вона жертвує.

У скромному вбранні та зі своєю мізерною пожертвою бідна вдова була того дня непомітною для всіх у Храмі. Але Ісус побачив саме її. Можливо, її покірна довіра Господу нагадала Йому про Його небесний дім. Це схоже на те, коли десь у далеких краях ти раптом почув, як хтось розмовляє твоєю рідною мовою. Так Ісус побачив у цій жінці споріднену душу.

Ця історія показує нам, що віра і смирення — це єдиний шлях до Ісусового серця. Він прагне бачити в нас те, що було головним у Його житті: великодушність і довіру до Божого задуму, які спонукали Його піти на хресні муки за нас. Бути спорідненим із духом Ісуса означає довіряти своєму Отцю й віддаватися Йому та Його людям у будь-якій справі. Не шкодувати майна, часу та любові для Бога і ближніх. Це означає вірити, що Бог подбає про нас, якщо ми вирішимо пожертвувати трохи більше, ніж зазвичай. Це означає принести Ісусові скарб свого серця, навіть якщо то лише «дві дрібні монетки».

«Господи Ісусе Христе, вчини моє серце таким, як серце цієї бідної вдови».

Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.

Щодня о 9.00 год. з каплиці Отців Маріянів у Харкові транслюється Служба Божа. Трансляцію дивіться на YouTube-каналі журналу «Слово між нами»