Роздуми над Божим Словом на суботу І Звичайного тижня, рік І
Брати! Слово Боже — живе й діяльне, гостріше від усякого двосічного меча: воно проникає аж до поділу душі й духа, суглобів і мозку кісток, розрізняє думки й наміри серця. І немає створіння, яке б сховалося від Нього, але все оголене й відкрите перед Його очима, — Йому дамо звіт! Тому, маючи великого Первосвященика, який пройшов небеса, — Ісуса, Божого Сина, — тримаймося визнання. Адже маємо не такого Первосвященика, який не може співчувати нашим слабкостям, але який подібно до нас був випробуваний у всьому, за винятком гріха. Тому приступаймо сміливо до престолу благодаті, щоб одержати милість і знайти благодать для своєчасної допомоги.
Євр 4, 12-16
Перша половина сьогоднішнього читання може нас трохи налякати. Гостріше за будь-який меч, Боже слово пронизує наші душі, виявляючи те, що насправді криється за нашими думками, добре чи погане. Ми нічого не можемо приховати — все постає перед Тим, Кому «маємо дати звіт» (Євр 4, 13).
Хто це? Друга половина читання каже, що це Ісус Христос, наш Первосвященник, який знає наші слабкості та недоліки і співчуває нам. Це Ісус, який був випробуваний спокусою, як і ми, і тому розуміє, як важко їй протистояти. Це Ісус, який відчинив для нас небесні брами, а тут, на землі, — дав доступ «до престолу благодаті, щоб отримати милость і знайти благодать на своєчасну поміч» (Євр 4, 16). Це саме Той, перед ким ми звітуватимемо, хочемо цього чи ні. Це Спаситель, який бачить наші невдачі та пропонує милосердя і благодать.
Звідки ми знаємо, що Ісус терпеливий і розуміє нас? Погляньмо лише на сьогоднішнє Євангеліє: Він покликав учнів з усіх прошарків суспільства. Він їв разом із митниками та грішниками (Мк 2, 16). Він зціляв хворих тілесно і духовно, воскрешав померлих, виганяв бісів. Це означає, що Господь, втілене Слово, не тільки знав наші потреби, але ставив точний діагноз.
Такий же дар «діагностики» хвороб твоєї душі має Боже слово. Наприклад, вірш зі Святого Письма може пробудити твоє сумління, показати гріховні наміри, думки та вчинки. Не бійся прийняти правду про себе, бо вона звільняє. Це не привід впасти у відчай через свої помилок та свою недосконалість. Це поштовх бігти до джерела Божого милосердя в Таїнстві Сповіді та почати все знову силою благодаті.
Отже, кожного разу, коли відчуваєш доторк леза Божого слова, пам’ятай, що Ісус прийшов зцілити, а не поранити тебе.
«Господи, я довіряю Твоєму дотику, що здатний звільнити й зцілити мою душу. Уповаю на Твоє милосердя і не боюся».
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на канал «Слово між нами» у Telegram та приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
