Роздуми над Божим Словом на ІІ неділю Великого Посту, рік Б
Брати! Якщо Бог за нас, то хто проти нас? Той, хто свого Сина не пощадив, а видав Його за нас усіх, то хіба разом з Ним не подарує нам і всього? Хто буде звинувачувати Божих обранців? Бог – Той, хто оправдує! А хто судитиме? Чи Христос Ісус, який помер, ба, й воскрес, який по правиці Бога, – Він і заступається за нас?!
Рим 8, 31б-34
Який дивовижний наш Бог! Він так сильно полюбив нас, що не пошкодував для нашого спасіння власного Сина. Але в сьогоднішньому уривку не згадується про те, як сильно ми опиралися цьому Божественному дару та яким наполегливим довелося бути Богові, коли Він віддавав нам Ісуса.
Спочатку Бог дав нам свого Сина як дар миру. Але, здається, щиро раділи Божественному Немовляті лише Марія та Йосип, волхви і декілька пастухів, що прийшли привітати Його. Натомість решта світу, схоже, була налаштована проти Нього, адже, почувши про Його народження, «цар Ірод стривожився, і ввесь Єрусалим із ним» (Мт 2, 3).
Тоді Небесний Отець запропонував нам Ісуса як дар мудрості: «Це Син Мій любий» (Мт 3, 17), — і послав Його навчити нас жити в любові до Нього та одне до одного. Але замість того, щоби смиренно прийняти Христа, ми піддавали сумніву всі Його наміри, були тверді серцем та повільними у вірі.
На горі Преображення Бог відкрив нам Ісуса як дар слави: «Це Син Мій возлюблений», — сказав Він ще раз, додавши пристрасне прохання: «Слухайтесь Його!» (Мк 9, 7). Проте навіть апостоли не могли збагнути цей дарунок.
Через Пилата Бог знову віддав нам Христа, і цього разу — як дар жертви. «Ось чоловік! Беріть Його ви і розіпніть», — проголосив Пилат, навіть не підозрюючи, що сприяє виконанню Ісусової місії. Але ми знову відкинули Божий дар: «Розіпни Його!» (Йн 19, 5. 6. 15).
У Великдень Бог укотре подарував нам свого Сина. Тепер це був дар прощення й відкуплення. Відтоді щодня Він продовжує пропонувати нам Ісуса під виглядом Хліба та Вина: «Ось Агнець Божий, що бере на себе гріх світу» (Йн 1, 29).
Божий Син тут. Прийми Його. Нехай Він змінить твоє серце.
«Господи, я не гідний, щоби Ти прийшов, але Ти все одно приходиш до мене. Допоможи мені прийняти Тебе, щоби зцілилася душа моя».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
Щодня о 9.00 год. з каплиці Отців Маріянів у Харкові транслюється Служба Божа. Трансляцію дивіться на YouTube-каналі журналу «Слово між нами»
фінансово.
Щиро дякуємо!
