Виступаючи на урочистості з нагоди Дня Незалежності, 4 липня 2021р., Олександр Лукашенко провів паралелі між фашистською окупацією Білорусі та її нинішньою ситуацією.
У Білорусі тягнеться протистояння між Лукашенком, який після останніх виборів насправді є самопроголошеним президентом і виявляє всі ознаки узурпатора влади. В його виступі з нагоди Дня Незалежності чітко видно протистояння двох світів: зросійщену совєтизовану Білорусь та її прапор Лукашенко вважає суверенною державою («ми, радянський народ, ми, білоруси»); натомість опозиційний рух, який прагне звільнення від промосковського самовладдя, він зіставляє з фашистськими злочинами під час Другої світової війни. Відповідно до його поглядів, опозиціонери це «колаборанти», «зрадники», «спадкоємці нацистів», які «беруть участь у злочинах проти власного народу». Серед «координаторів», які керують білоруською опозицією, названі не тільки класичні для радянської пропаганди США, але й Україна. Щодо України, зокрема, пролунала така фраза: «До нас можуть приїхати тільки люди на лікування і мирні громадяни. Всіх інших ми в полон брати не будемо».
Лукашенко поіменно назвав затриманих і розповів про кілька спецоперацій, подякував «людям у погонах», а щодо інформації про те, що білоруси хочуть помолитися виконанням свого релігійного гімну «Могутній Боже» сказав: «Глядіть, нарветеся».
Після такого виступу Лукашенка, за яким надалі стоять силовики, нема чого дивуватися, що тієї ж неділі 4 липня в мінську архікатедру прийшли службовці міліції. Як написав у себе на Фейсбуку єпископ Юрій Кособуцький, «прийшли співпрацівники міліції з претензією, що порушено якусь там норму законодавства стосовно молитви “Магутны Божа”. Що конкретно — вони самі не розуміли».
То що ж не так із нашим улюбленим релігійним співом? — запитує єпископ-помічник Мінсько-Могилевської архідієцезії.
Вірш «Могутній Боже» написала 1943 року Наталя Арсеньєва, 1947 року композитор Микола Равенський написав до нього музику. «Гімн став молитвою повоєнної білоруської еміграції, — зазначав єпископ Юрій». 1993 року спеціальна комісія Верховної Ради навіть запропонувала його на державний гімн Білорусі.
«На сьогодні цей гімн став молитвою, що використовується у молебнях католиків, православних, протестантів, а також останнім часом цей гімн співають люди, які не ототожнюють себе з жодною релігією, — відзначає єпископ. — Гімн “Магутны Божа” це передусім молитва за нашу батьківщину і за наш народ.
Кожна молитва несе в собі неймовірну силу і здатна зробити навіть великі чуда. Коли ж певна молитва має велику міць, то й диявол боротиметься з нею із найбільшою силою та чинити різноманітні перешкоди, щоб люди цю молитву не використовували…
Чому ми не можемо співати “Магутны Божа”? Риторичне запитання!» — написав єпископ Юрій Кособуцький.