Роздуми над Божим Словом на понеділок ХХІІ Звичайного тижня, рік І
Не хочемо, щоб ви, брати, не знали про померлих, аби не сумували, як і інші, котрі не мають надії. Бо коли віримо, що Ісус помер і воскрес, то й тих, які поснули, через Ісуса Бог приведе з Ним. Це говоримо вам Словом Господнім: що ми, живі, які залишимося до приходу Господнього, не випередимо померлих. Адже сам Господь з наказом, при голосі архангела і при Божій сурмі, зійде з неба, — і першими воскреснуть померлі в Христі. Потім ми, живі, які залишимося, разом з ними будемо підхоплені на хмари, на зустріч з Господом у повітрі, — і так завжди будемо з Господом. Тому потішайте одне одного цими словами.
1 Сол 4, 13-18
Чому в Біблії смерть часом називається «сном»? Наприклад, пророк Даниїл називає мертвих «тими, що сплять у поросі земному» (Дан 12, 2), а перед тим, як воскресити Лазаря з мертвих, Ісус назвав його «сплячим» (Йн 11, 11).
Без віри в люблячого Господа і Його Воскресіння навіть думати про смерть страшно. Тому «сон» — це вираження втішної надії, яка сповнює щемку тугу невідворотності смерті. Багато хто з людей живе, намагаючись не згадувати про смерть; і це зрозуміло. Про неї легше говорити, називаючи її «сном», і в цьому є своєрідна істина. Смерть є частиною тимчасовості нашого земного життя й порогом вічності. Саме наше життя від зачаття можна назвати процесом умирання.
Але «сон» — це більше, ніж просто заспокійливе слово. У глибині душі ми всі відчуваємо невимовне прагнення безсмертного життя і безмежного щастя. Господь знає про це та обіцяє, що колись ми «прокинемося», щоб бути щасливими з Ним назавжди. І це не порожні слова, але обітниця, підкріплена воскресінням Божого Сина. Бог закликає нас довіряти Йому й не боятися смерті.
Ісус сказав, що Його Отець — «Бог не мертвих, а живих» (Мк 12, 27). Навіть коли «смертю заснемо», то житимемо в Господі. Божа любов відчиняє нам двері до вічного життя, а коли його осягнемо, то приєднаємося до всіх святих і наших близьких, які випередили нас на цьому шляху.
Віра надає смерті нового сенсу. Завдяки їй остання подорож перестає бути «жорстокою правдою» життя, якої ми боїмося, і стає порогом у вічне краще життя в блаженстві спасенних у домі небесного Отця. Ось чому слова святого апостола Павла не сумні, а натхненні!
Проси в Ісуса віри та благодаті дивитись на смерть крізь світло Його любові. І тоді ти безстрашно й радісно зустрінеш день, у який прокинешся до нового життя разом із Ним!
«Господи Ісусе Христе, дякую за те, що Ти відчинив мені та моїм близьким браму Неба! Допоможи з надією та мужністю наближатися до неї».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
