Роздуми над Божим Словом на XXIII звичайну неділю, рік Б
Того часу, залишивши околиці Тира, Ісус знову прийшов через Сидон до Галілейського моря, у межі Десятимістя.
І привели до Нього глухого й з невиразною мовою, і просили Його, щоби поклав на нього руку. Відвівши його вбік від натовпу, Він вложив свої пальці в його вуха і, плюнувши, доторкнувся до його язика, та піднявши погляд до неба, зітхнув і каже йому: «Еффата!», тобто: «Відкрийся!» І враз відкрилися його вуха, і розв’язалися пута його язика, і він заговорив виразно.
Ісус звелів їм, аби нікому про це не говорили. Та чим більше Він їм забороняв, тим більше вони розголошували.
І надзвичайно дивувалися, кажучи: «Він добре все зробив: і глухим дає слух, а німим — мову».
Мк 7, 31-37
Якщо дії Ісуса в сьогоднішньому читанні Євангеліє здаються тобі дивними, то ти не один такий. Не щодня доводиться бачити, як одна людина вкладає пальці у вуха іншої чи торкається її язика. Чергове здивування, чергова спокуса засудження. Бо це той самий Чоловік, який казав своїм учням їсти Його тіло й пити Його кров, який торкався прокажених та сідав до одного столу із грішниками.
Що все це означає? Що стоїть за всіма цими вчинками? Їх усіх, мабуть, можна визначити одним словом: близькість. Не романтична чи сентиментальна, а співчутлива. Близькість матері, яка доглядає дитину, що захворіла; близькість батька, який обіймає та гладить по голові в час смутку. Це близькість Бога, який любить свій народ. Це дотик Господа, який упокорюється, щоб увійти в наше зранене й заплутане життя заради нашого зцілення та спасіння.
Доторкнувшись до вух і язика тієї людини, Ісус показав, що саме тримало чоловіка в пастці ізоляції. Господь дав зрозуміти, що Він точно знає сутність проблеми й готовий допомогти. Цим незвичним дотиком Ісус не тільки повернув людині здоров’я, але й визволив із безодні самотності. Тепер цей чоловік міг чути слова своїх рідних, друзів, коханих. Тепер уже він міг говорити з ними, ділитися своїми думками та почуттями.
Ісус знаходиться також і поруч тебе. Він знає тебе краще, ніж ти сам. Він бачить причини твоєї ізоляції — гріх, страх, тривогу чи хворобу. Ісус знає твій біль і хоче звільнити тебе. Сьогодні Ісус прийде особисто до тебе в Євхаристії. Прийми Його, відкрий своє серце і дозволь Господу керувати та зцілювати все, що хворе.
«Ісусе, вітаю Тебе у своєму серці. Прийди, Господи, зі своїм цілющим дотиком».
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
Дивіться YouTube-канал журналу «Слово між нами»