Чималі хвилювання викликало обрання нового лідера серед капеланів у найвідомішому американському університеті — Гарварді.
Очільником понад 40 капеланів, які працюють у цьому осередку, 26 серпня 2021 р. став 44-річний Грег Епшейн, який сам себе вважає атеїстом. Епштейн — автор виданої 2009 року книжки «Good without God» («Добро без Бога»). В інтерв’ю для американської преси він підкреслив, що хоче служити «групі студентів, що постійно зростає, студентів, які перестали ототожнювати себе з релігійною традицією, але надалі потребують підтримки в пошуках того, що означає добре життя та “етичне життя”».
Часопис «The Week» того ж дня 26 серпня опублікував статтю Семюеля Голдмана під назвою «Капелан Гарварду — атеїст. Чи це не суперечність сама в собі?» Автор зазначив, що «це дивовижне обрання показує напруженість між первісною місією Гарварду і його нинішньою орієнтацією в напрямку зісвіччення».
Чимало місця цій непересічній події присвятили також інші медіа, не тільки американські, серед них — «New York Times», англійська «The Guardian», французькі видання. Вони наводять слова інших капеланів та студентів на цю тему. Наприклад, Маргіт Гаммерсторм, капеланка Християнського наукового союзу, заявила, що «в найбільш консервативних навчальних закладах уже напевно на це відреагували: “Що, трясця їм, творять у Гарварді, призначаючи капелана-гуманіста на таку функцію?” Але в цьому середовищі [у Гарварді] це діє. Грега знають через те, що він намагається прокладати “лінії комунікацій” між різними релігіями».
Новий глава університетських капеланів хоче відповісти новим тенденціям у Гарварді, де 50% студентів, які вступили на навчання у 2019 році, вважають себе «атеїстами», «агностиками» і «тими, що не пов’язані з організованими формами релігії».
Чому проявився такий сильний «відрив» студентів від релігійних традицій? На думку соціолога Крістіана Сміта з католицького університету Notre Dame, це частково пов’язане з посиленням зв’язків християнських «правих» із республіканцями. Також знижується довіра до різних інституцій взагалі, зростає скептичність стосовно релігії, також і в контексті терактів 11 вересня 2001 р., і збільшується відхід від традиційних сімейних структур, у яких важливим елементом було «ходити до церкви».
Автори всіх статей зазначають, що атеїзм Епштейна — не «антагонічний», тобто не в стилі войовничого марксизму. Нового очільника капеланів, вихованого в юдейській традиції, інколи називають «рабином-гуманістом», оскільки раніше він був ординований на служіння рабина. У межах «Проєкту гуманістичної спільноти» він організовує міжрелігійні діалоги, тижневі «гуманістичні молебні», на яких виголошує проповіді. Також він організовує концерти і, вочевидь, як кожний капелан, служить порадою тим студентам, що приходять до нього зі своїми етичними проблемами.
В есе для «NYT» дослідниця сучасної американської культури Емма Голдберг посилається, зокрема, на студентку-католичку, яка визнала, що контакти з буддизмом (на семінарах Епштейна) допомогли їй зрозуміти «глибоку католицьку віру моєї бабусі в Провидіння, в те, що ми живемо “на Божій долоні”. В іншому разі ми б ніколи не знайшли спільної мови.
У згаданій статті у «The Week» її автор сягає історії і традицій інституції, яку 1636 року в штаті Масачусетс заснував англійський пуританський пастор Джон Гарвард (1607-1638) і яка спершу була орієнтована на формування духовних кадрів. Це було пов’язане з її початковим гаслом «Veritas Christo et Ecclesiae» («Правда для Христа і Церкви) та «In Christi Gloriam» (На славу Христа). Нині, мірою того як університет дедалі більше зісвіччується, стає мирським, це гасло скоротилося до одного слова Veritas (Правда).
«Для засновника Гарварду “правда” означала шукання належного зв’язку з Богом (nota bene тут можна згадати другий стовпчик гімну Голландії, який тоді був пов’язаний саме з пуританством). Нинішнє керівництво університету, може, і проголошує надалі, що шукає правди, але це може бути пустослів’ям у стилі “всі знають, що знання допомагає”. Шукання правди це не тільки індивідуальна проблема, бо ж на цю мету йдуть мільярди доларів, зокрема, з кишені платників податків. (…) Однак не можна критикувати Епштейна за секуляризм, який входить в освітні заклади, які від заснування були колись релігійними. Отож де шукати розв’язання цієї проблеми? Попри очевидні суперечності й контрасти між вірою пуританських засновників Гарварду і гуманістичним атеїзмом, обидва ці світи єднає одне переконання: що “правда вас визволить”. Цього не вийде позбутися, знизавши плечима», — завершує статтю Семюель Голдман.
У Гарвардському університеті нині навчаються трохи більше 21 тисячі студентів, а капелани, які там працюють, представляють переважно християнство, юдаїзм, індуїзм і буддизм.