«Світ потребує відчинених дверей. Вони є знаком благословення для людства», — сказав Папа Франциск, зустрічаючись увечері 13 вересня 2021 р. із представниками єврейської громади Словаччини. Це була остання прилюдна подія другого дня його 34-ї Апостольської подорожі.
Зустріч відбулася на Рибній площі, що в старій частині міста Братислави. Тут колись стояла синагога 1893 року, яка пережила Другу світову війну, але 1969 року її зруйнували на розпорядженням комуністичної влади під час спорудження мосту через Дунай. Сьогодні про синагогу нагадує Меморіал Голокосту, задуманий як місце пам’яті про 105 тисяч загиблих словацьких євреїв. Меморіал складається з чорної стіни, на якій відтворено силует синагоги, та бронзової скульптури, увінчаної зіркою Давида. На постаменті написано «Zachor» і «Pamätaj», тобто «Пам’ятай» єврейською та словацькою мовами.
Папу Франциска, який прибув на площу після відвідин «Осередку Віфлеєм», у якому духовні доньки святої Терези з Калькутти допомагають потребуючим, зустрів голова Центрального союзу єврейських громад Словаччини. Свідченнями поділилися чоловік, що пережив Голокост, і черниця зі Згромадження Сестер Урсулянок, яке під час Другої світової війни переховувало єврейських дітей.
Єдність у Боже ім’я
«Перебуваю тут як паломник, щоб торкнутися цього місця, і щоб воно торкнулося мене», — сказав Святіший Отець, зазначивши, що це місце зберігає живу пам’ять про багате минуле: тут був єврейський квартал, тут стояла синагога, розташована поруч із християнським собором. Так архітектура «виражала мирне співіснування двох громад».
«Пізніше, однак, ім’я Бога буле збезчещене: серед шаленства ненависті, під час Другої світової війни були вбиті понад сто тисяч словацьких євреїв. (…) Тут Боже ім’я було непошановане, бо найгіршим богохульством, яке можна скоїти проти Нього, є використовувати його для власних інтересів, замість того щоби шанувати та любити інших», — додав Папа. «Скільки ж гнобителів заявляли: “З нами Бог”, але вони не були з Богом».
Тривке братерство неможливе без пам’яті
Промовляючи до представників єврейської громади, Святіший Отець наголосив: «Ваша історія – це наша історія, ваш біль – це наш біль». Він вказав на напис «Пам’ятай», поміщений на монументі, підкреслюючи, що «пам’ять не може і не повинна поступитися місцем забуттю», оскільки «не буде тривалого світанку братерства, як не розділити разом і не розсіяти пітьму ночі».
«Цей час для нас — це час, коли вже не можна затемнювати образ Бога що сяє в людині. Допомагаймо навзаєм у цьому. Бо також і сьогодні не бракує марних і фальшивих ідолів, які ганьблять ім’я Всевишнього. Це ідоли влади та грошей, що переважають над гідністю людини, байдужості, що відвертає погляд убік, маніпуляцій, які інструменталізують релігію, роблячи з неї питання верховенства чи применшуючи її до неактуального. Ними є також забуття про минуле, невігластво, яке все виправдовує, гнів і ненависть», — сказав Глава Церкви, наголошуючи на спільності у «засудженні будь-якого насильства, будь-якої форми антисемітизму, та в зусиллях, спрямованих на те, щоби більше ніколи образ Божий не був профанований в людині».
Світло надії
Ця площа є також місцем, «де сяє світло надії». Щороку саме тут єврейська громада збирається, щоби запалити першу свічку ханукії. «Так серед темряви з’являється послання про те, що не знищення та смерть мають останнє слово, але відновлення й життя. І якщо синагога на цьому місці була знесена, то спільнота досі існує. Вона жива й відкрита на діалог. І тут наші історії знову зустрічаються», — сказав Франциск, із вдячністю згадуючи про спільний візит представників єврейських і християнських спільнот до Рима в 2017 році та свою зустріч з ними, і про те, що опісля постала Комісія діалогу, що оприлюднила важливі документи.
Виголосивши свою промову, Святіший Отець запалив свічку на спомин жертв Голокосту, в той час як лунав псалом.
Досвід сім’ї та Церкви
Сьогодні по обіді, 14 вересня, Папа поїхав зустрітися з ромами.
«Ніхто у Церкві не повинен почуватись не на місці або відсунутим вбік. Це не просто слова, це спосіб буття Церквою», — такими словами він розпочав слово, звернене до мешканців Луніка ІХ. Це автономний район міста Кошиці у східній Словаччині, заселений переважно ромами. Тут душпастирюють послідовники святого Йоана Боско.
Зустріч відбулася на площі перед салезіянським душпастирським осередком, очільник якого о. Петер Бешиней SDB привітав Святішого Отця разом зі своїми співбратами та дітьми. Своїми свідченнями поділилися змішана та ромська подружні пари, одна з яких згадала про незабутню прощу до Риму та зустріч з Папою, а інша розповіла про непросте зростання в цьому кварталі, і про те, що завдяки підтримці сім’ї та душпастирів вдалося здобути вищу освіту та знайти працю.
У світлі цих свідчень Папа Франциск нагадав, що Бог бачить у кожному з нас свою дитину. «Якщо я приймаю цей погляд, звернений на мене, то вчуся добре дивитися на інших: відкриваю, що маю поруч із собою інших Божих дітей і визнаю їх братами й сестрами. Цим і є Церква: родиною братів і сестер із тим самим Отцем», — наголосив він, додавши: «Ви підтримуєте велику любов і пошану до сім’ї та дивитеся на Церкву в світлі цього досвіду». «Не є легко переступити через упередження, також і між християнами», — додав він, нагадуючи, що Господь Ісус навчав: «Не осуджуйте».
Щоб пізнати, потрібно визнати
Однак ми, зазначив далі Папа, часто вважаємо себе правильними, коли поводимося як «суворі судді для інших», милостиві до себе, непохитні щодо інших… «Як же часто судження насправді є пересудами; як же часто ми навішуємо ярлики! Це означає спотворювати словами красу Божих дітей, які є нашими братами», — сказав Франциск. Недопустимо, наголосив Папа, применшувати реальність ближнього до заздалегідь сфабрикованих моделей. Бо для того, «щоб по-справжньому пізнати», потрібно насамперед «визнати», що «кожен носить у собі незатерту красу Божої дитини».
«Через це всі ми збідніли — стали біднішими на людяність», — наголосив Святіший Отець.
«Закривати людей у ґетто нічого не вирішує», сказав Папа, а «дорогою до мирного співжиття є інтеграція», і закликав ромів наважувати на сміливі рішення задля майбутнього своїх дітей, щоб вони «виростали добре вкоріненими у своєму походженні, але водночас щоб не були закритими для них будь-які можливості».
«Дякую тим, які провадять цю працю інтеграції, що, крім неабияких труднощів, іноді, також зустрічає нерозуміння та невдячність, навіть і в Церкві», — сказав Святіший Отець, звертаючись до священиків, богопосвячених осіб і мирян, які присвячують свої сили дбанню про цілісний розвиток своїх братів і сестер. «Не бійтеся виходити назустріч марґіналізованим. Там побачите, що виходите назустріч Ісусові».
На завершення всі помолилися «Отче наш», після чого Папа уділив присутнім своє благословення. День завершиться зустріччю з молоддю на кошицькому стадіоні «Локомотива».
фінансово.
Щиро дякуємо!
