Племінниця фатімської візіонерки Люсії душ Сантуш каже, що її тітка була «нормальною людиною, як усі», але поділилася деякими особистими порадами, які давала її свята родичка.
«Вона завжди просила мене щодня молитися Розарій, тому що багато хто не молиться взагалі, — згадує Марія душ Анжус. — Це було те, про що просила Божа Матір: щодня молитися Розарій. Багато хто цього не робив, і через це багато душ потрапило до пекла, тому що не було кому за них молитися».
Марія душ Анжус, яка бачилася з тіткою лише під час відвідин у монастирі, сказала, що Люсія радила їй щодня молитися і просила не забувати про це. Вона згадує, що в кількох розмовах із тіткою зізнавалася їй, що не закінчила молитву Розарію, бо втомилася, увесь день тяжко працюючи в полі. Люсія не дорікала їй за це, натомість кажучи: «Завжди потрібно починати, а якщо ти не закінчиш — Богородиця закінчить сама».
Марія душ Анжус — донька однієї зі старших сестер Люсії. Вона виросла в будинку через вулицю від того, у якому раніше мешкала Люсія з родиною. Зараз біля нього повно будівель і туристичних крамниць, вулиці заасфальтовані і ними їздять автомобілі, а сам будинок Люсії відкритий для відвідувачів як музей, але Марія згадує, що коли вона була малою, «тут нічого не було… тільки гора, вівці та віслюки».
Хоча їй був лише рік, коли Люсія пішла до монастиря, Марія розповідала, що сім’я їздила до неї у гості, коли тільки це було можливо. За її словами, тітка була «такою ж монахинею, як інші. Різниці не було. Вона була така сама, як інші сестри у монастирі, і завжди була радісна».
Посилаючись на спогади про дитинство Люсії, якими з нею поділилася її власна мати, Марія душ Анжус розповідала, що Люсія була звичайною дитиною, якій ніколи не бракувало друзів. «Багато дітей приходило гратися з нею, бо їхні батьки ходили на роботу у виноробні, а у домі матері Люсії завжди був хтось, хто міг приглянути за дітьми», — каже вона. Марія говорить, що її бабуся і мати Люсії, Роза Фарейра, була катехиткою і навчала дітей, які приходили у дім, основ віри, поки їхні батьки працювали. За її словами, віра завжди посідала значне місце у їхній родині — вони завжди молилися Розарій, щонеділі ходили на Месу і робили все належне. «Після об’явлень Марії ми продовжували робити ще більше, пам’ятаючи, що Богородиця просила нас більше молитися і більше жертвувати», — каже Марія, жартома додаючи: «Ми добре виконували своє домашнє завдання».
Вона згадує, що під час одного з візитів святого Йоана Павла ІІ до Фатіми мала нагоду відвідати разом із тіткою Люсією Месу, яку він правив, і прийняти Святе Причастя з його рук. «Я причащалася з рук Святішого Отця. Мені це дуже сподобалося, — згадує Марія душ Анжус. — Нам завжди подобаються такі хороші речі, чи не так?»
Переклад CREDO за: Catholic News Agency
фінансово.
Щиро дякуємо!
